-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раз рази́
родовий ра́зу разі́в, раз
давальний ра́зу, ра́зові раза́м
знахідний раз рази́
орудний ра́зом раза́ми
місцевий на/у ра́зі на/у раза́х
кличний ра́зе* рази́*

Словник фразеологізмів

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

в ра́зі чого. З настанням, з виникненняс, з появою і т. ін. чого-небудь. В разі потреби кожний співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (І. Франко); Промінь лазера допомагає в разі відшарування сітківки, при пухлинах всередині ока і деяких судинних захворюваннях органів зору (З газети).

в са́мий раз. 1. Так, як потрібно, добре; саме так. Як подивлюсь на твоє господарство, все в тебе виходить в самий раз: ти машинерію любиш, а жінка землі дає лад не гірше за якогось господаря (М. Стельмах); Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлося в самий раз (Ю. Збанацький).

2. Якраз, вчасно. Мати його обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко).

в сто (в ти́сячу) раз (разі́в). Набагато, значно. Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький); Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

в сто (в ти́сячу) раз (разі́в). Набагато, значно. Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький); Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

з пе́ршого ра́зу (при́ступу). Відразу, з самого початку. — Федоре, панів куме! Іди подивися, до якого шлюбу твою дочку наряджають! — гукала на весь садок прикажчикова жінка, що з першого разу зненавиділа Федора (Панас Мирний); В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу: деталі наче самі припасовувалися одна до одної без жодного перекосу (В. Собко).

і на цей раз. Знову. І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов’язок Дарці (Леся Українка).

і́нший раз. Іноді, часом. На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в’язатись (Укр.. присл..); Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

на пе́рший раз. Для початку. Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Панас Мирний).

на цей раз. Зараз, тепер, у даний час, момент. Простіть за короткий та безладний лист. На цей раз не можу і думок зібрати докупи (М. Коцюбинський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); [Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); [Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз, два і в да́мках, фам. Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір.— Але не тим, хто гадає — раз, два і в дамках! (П. Панч).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

раз [і] наза́вжди́. 1. До кінця, остаточно. Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний); І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров); Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (З журналу).

2. На весь час, навічно. В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка); [Горецький:] — От що, Славку, запам’ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський); — Або процес іде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук).

раз на віку́. Дуже рідко. Геть-чисто всі поприбігали, бо таке ж тільки раз на віку трапляється (Є. Гуцало).

раз [і] наза́вжди́. 1. До кінця, остаточно. Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний); І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров); Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (З журналу).

2. На весь час, навічно. В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка); [Горецький:] — От що, Славку, запам’ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський); — Або процес іде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

раз од ра́зу. Через певні проміжки часу; іноді. Присушений паперами і чужою горілкою, писар .. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах).

раз од ра́зу. Через певні проміжки часу; іноді. Присушений паперами і чужою горілкою, писар .. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах).

як (раз) плю́нути. Дуже просто, легко, швидко. Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський); Розсердити його — як раз плюнути (О. Іваненко). — Шкода, що тато зараз у командировці [відрядженні], а то можна було б його попросити винайти [машину], це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний); як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський).

раз у раз. 1. Через певні проміжки часу; періодично. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб). раз по́ раз. Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний).

2. Весь час, постійно; щоразу, завжди. Роботяща, тиха дівка [Параскіца] .. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський); Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько).

3. В той же час, водночас. Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи .. Допомога їх науці — неоціненна (М. Рильський).

4. Через певну відстань; у деяких місцях. Шосе .. проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський); Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар).

раз ступну́ти від кого—чого, до кого—чого. Дуже невелика відстань, зовсім швидко, легко можна перейти від когось, чогось докого-, чого-небудь; близько, поряд. Сивоок .. мав не одну й не дві нагоди переконатися, що до щастя й добра шлях завжди предовгий, а до лиха — раз ступнути (П. Загребельний).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).

раз у раз. 1. Через певні проміжки часу; періодично. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб). раз по́ раз. Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний).

2. Весь час, постійно; щоразу, завжди. Роботяща, тиха дівка [Параскіца] .. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський); Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько).

3. В той же час, водночас. Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи .. Допомога їх науці — неоціненна (М. Рильський).

4. Через певну відстань; у деяких місцях. Шосе .. проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський); Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар).

у ко́жному (у ко́жнім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський); В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з “Страшної помсти” Гоголя (І. Багряний); Так і жив він, і збільшався [збільшувався] На вазі і на повазі, І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко).

у ко́жному (у ко́жнім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський); В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з “Страшної помсти” Гоголя (І. Багряний); Так і жив він, і збільшався [збільшувався] На вазі і на повазі, І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко).

у кра́йньому (у кра́йнім) ра́зі. 1. Якщо буде велика потреба, при відсутності іншого виходу. — Ось тобі мій пістолет. Але стріляти не поспішай. Це вже в крайньому разі (З журналу).

2. Хоч би, принаймні, щонайменше. Була така неймовірна спека, що я вирішив спочатку попити холодного молока чи квасу, чи, в крайньому разі, звичайної води (З журналу).

у кра́йньому (у кра́йнім) ра́зі. 1. Якщо буде велика потреба, при відсутності іншого виходу. — Ось тобі мій пістолет. Але стріляти не поспішай. Це вже в крайньому разі (З журналу).

2. Хоч би, принаймні, щонайменше. Була така неймовірна спека, що я вирішив спочатку попити холодного молока чи квасу, чи, в крайньому разі, звичайної води (З журналу).

у проти́внім ра́зі, рідко. В іншому випадку; інакше. — Ану, розтлумачте слова того Кушнірика.., бо в противнім разі ваші голови покотяться землею (Казки Буковини..); — Майбуття я собі уявляю не інакше як прекрасним запашним садом, що в нім буде хазяїном сам чоловік. В противнім разі в житті, як в житті, нема ніякого сенсу (М. Хвильовий).

у тако́му ра́зі. За цих обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки? (О. Гончар); — Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності (С. Добровольський).

як раз та два. Дуже швидко; вмить, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Панас Мирний).

-2-
сполучник
(якщо) незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раз рази́
родовий ра́зу разі́в, раз
давальний ра́зу, ра́зові раза́м
знахідний раз рази́
орудний ра́зом раза́ми
місцевий на/у ра́зі на/у раза́х
кличний ра́зе* рази́*

Словник фразеологізмів

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

в ра́зі чого. З настанням, з виникненняс, з появою і т. ін. чого-небудь. В разі потреби кожний співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (І. Франко); Промінь лазера допомагає в разі відшарування сітківки, при пухлинах всередині ока і деяких судинних захворюваннях органів зору (З газети).

в са́мий раз. 1. Так, як потрібно, добре; саме так. Як подивлюсь на твоє господарство, все в тебе виходить в самий раз: ти машинерію любиш, а жінка землі дає лад не гірше за якогось господаря (М. Стельмах); Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлося в самий раз (Ю. Збанацький).

2. Якраз, вчасно. Мати його обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко).

в сто (в ти́сячу) раз (разі́в). Набагато, значно. Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький); Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

в сто (в ти́сячу) раз (разі́в). Набагато, значно. Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький); Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

з пе́ршого ра́зу (при́ступу). Відразу, з самого початку. — Федоре, панів куме! Іди подивися, до якого шлюбу твою дочку наряджають! — гукала на весь садок прикажчикова жінка, що з першого разу зненавиділа Федора (Панас Мирний); В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу: деталі наче самі припасовувалися одна до одної без жодного перекосу (В. Собко).

і на цей раз. Знову. І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов’язок Дарці (Леся Українка).

і́нший раз. Іноді, часом. На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в’язатись (Укр.. присл..); Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

на пе́рший раз. Для початку. Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Панас Мирний).

на цей раз. Зараз, тепер, у даний час, момент. Простіть за короткий та безладний лист. На цей раз не можу і думок зібрати докупи (М. Коцюбинський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

не раз [і не два]. Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); [Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); [Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз, два і в да́мках, фам. Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір.— Але не тим, хто гадає — раз, два і в дамках! (П. Панч).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

раз [і] наза́вжди́. 1. До кінця, остаточно. Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний); І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров); Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (З журналу).

2. На весь час, навічно. В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка); [Горецький:] — От що, Славку, запам’ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський); — Або процес іде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук).

раз на віку́. Дуже рідко. Геть-чисто всі поприбігали, бо таке ж тільки раз на віку трапляється (Є. Гуцало).

раз [і] наза́вжди́. 1. До кінця, остаточно. Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний); І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров); Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (З журналу).

2. На весь час, навічно. В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка); [Горецький:] — От що, Славку, запам’ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський); — Або процес іде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

раз од ра́зу. Через певні проміжки часу; іноді. Присушений паперами і чужою горілкою, писар .. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах).

раз од ра́зу. Через певні проміжки часу; іноді. Присушений паперами і чужою горілкою, писар .. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах).

як (раз) плю́нути. Дуже просто, легко, швидко. Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський); Розсердити його — як раз плюнути (О. Іваненко). — Шкода, що тато зараз у командировці [відрядженні], а то можна було б його попросити винайти [машину], це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний); як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський).

раз у раз. 1. Через певні проміжки часу; періодично. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб). раз по́ раз. Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний).

2. Весь час, постійно; щоразу, завжди. Роботяща, тиха дівка [Параскіца] .. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський); Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько).

3. В той же час, водночас. Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи .. Допомога їх науці — неоціненна (М. Рильський).

4. Через певну відстань; у деяких місцях. Шосе .. проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський); Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар).

раз ступну́ти від кого—чого, до кого—чого. Дуже невелика відстань, зовсім швидко, легко можна перейти від когось, чогось докого-, чого-небудь; близько, поряд. Сивоок .. мав не одну й не дві нагоди переконатися, що до щастя й добра шлях завжди предовгий, а до лиха — раз ступнути (П. Загребельний).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).

раз у раз. 1. Через певні проміжки часу; періодично. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб). раз по́ раз. Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний).

2. Весь час, постійно; щоразу, завжди. Роботяща, тиха дівка [Параскіца] .. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський); Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько).

3. В той же час, водночас. Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи .. Допомога їх науці — неоціненна (М. Рильський).

4. Через певну відстань; у деяких місцях. Шосе .. проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський); Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар).

у ко́жному (у ко́жнім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський); В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з “Страшної помсти” Гоголя (І. Багряний); Так і жив він, і збільшався [збільшувався] На вазі і на повазі, І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко).

у ко́жному (у ко́жнім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський); В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з “Страшної помсти” Гоголя (І. Багряний); Так і жив він, і збільшався [збільшувався] На вазі і на повазі, І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко).

у кра́йньому (у кра́йнім) ра́зі. 1. Якщо буде велика потреба, при відсутності іншого виходу. — Ось тобі мій пістолет. Але стріляти не поспішай. Це вже в крайньому разі (З журналу).

2. Хоч би, принаймні, щонайменше. Була така неймовірна спека, що я вирішив спочатку попити холодного молока чи квасу, чи, в крайньому разі, звичайної води (З журналу).

у кра́йньому (у кра́йнім) ра́зі. 1. Якщо буде велика потреба, при відсутності іншого виходу. — Ось тобі мій пістолет. Але стріляти не поспішай. Це вже в крайньому разі (З журналу).

2. Хоч би, принаймні, щонайменше. Була така неймовірна спека, що я вирішив спочатку попити холодного молока чи квасу, чи, в крайньому разі, звичайної води (З журналу).

у проти́внім ра́зі, рідко. В іншому випадку; інакше. — Ану, розтлумачте слова того Кушнірика.., бо в противнім разі ваші голови покотяться землею (Казки Буковини..); — Майбуття я собі уявляю не інакше як прекрасним запашним садом, що в нім буде хазяїном сам чоловік. В противнім разі в житті, як в житті, нема ніякого сенсу (М. Хвильовий).

у тако́му ра́зі. За цих обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки? (О. Гончар); — Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності (С. Добровольський).

як раз та два. Дуже швидко; вмить, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Панас Мирний).