-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рабува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рабу́ймо
2 особа рабу́й рабу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рабува́тиму рабува́тимемо, рабува́тимем
2 особа рабува́тимеш рабува́тимете
3 особа рабува́тиме рабува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа рабу́ю рабу́ємо, рабу́єм
2 особа рабу́єш рабу́єте
3 особа рабу́є рабу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рабу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рабува́в рабува́ли
жін. р. рабува́ла
сер. р. рабува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
рабува́вши

Словник синонімів

ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИрідше,РАБУВА́ТИ діал.,ОБРАБО́ВУВАТИдіал.;РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИрозм.,РОЗБИВА́ТИрозм. (чинити розбій). - Док.: пограбува́ти, розграбува́ти, ограбува́тирозм.зграбува́тирідшезрабува́ти, обрабува́ти, розби́ти. Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту.. і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Ю. Смолич); - Сердюки, значить, орудують.. Кооперацію розграбували (О. Гончар); [Олеся:] Нікого я не ограбувала (М. Кропивницький); - Хай Бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забирав (О. Гончар); Нема хліба, нема солі, ще й холодно в хаті, Все забрали, зграбували (коломийка); - Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (В. Стефаник); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (І. Франко); Данько почув, як прокидається в ньому лють до пришельців, що з’явились з-за моря розбійничати на його рідній землі (О. Гончар); - Душогубе.., гайдамачиш по степах з ножем за халявою (Ю. Яновський); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то і вб’ють (Б. Грінченко). - Пор. кра́сти, 1. обікра́сти.
ПОНЕВО́ЛЮВАТИкого,що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ[УЯРМЛЯ́ТИ], ЗАКАБАЛЯ́ТИрідше,ЗАНЕВО́ЛЮВАТИзаст., розм.,РАБУВА́ТИким, чим, діал.;ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). - Док.: понево́лити, знево́лити, уярми́ти, закабали́ти, занево́лити, покріпа́чити. Після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького російський уряд поневолив Лівобережну та повернув польським магнатам Правобережну Україну (з газети); Чи ти [фашист] справді певен, що можеш зневолити мене, переінакшити, що, як здер з мене чоботи, так само зможеш видерти, виграбувати з мене й душу? (О. Гончар); Зухвалого Варяга син Слов’янських переміг богів; Необережний крок один Країну вільну уярмив! (переклад за ред. М. Рильського); Князі та їх бояри всіма правдами й неправдами відбирали землю у вільних смердів, а їх самих закабаляли (з підручника); Голод 1933 року цілковито заневолив традиційне українське село (з журналу); Довго ним [мужиком] ми рабували: кров лилась, свистів батіг (П. Грабовський).