-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Австрії та Угорщині)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Раб  
родовий Ра́бу  
давальний Ра́бу, Ра́бові  
знахідний Раб  
орудний Ра́бом  
місцевий на/у Ра́бі, по Ра́бу  
кличний Ра́бе*  
відмінок однина множина
називний раб раби́
родовий раба́ рабі́в
давальний рабо́ві, рабу́ раба́м
знахідний раба́ рабі́в
орудний рабо́м раба́ми
місцевий на/у рабо́ві, рабі́ на/у раба́х
кличний ра́бе раби́

Словник синонімів

НЕВІ́ЛЬНИК[НЕВО́ЛЬНИКзаст.] (той, хто перебуває в неволі, під владою кого-, чого-небудь), РАБпідсил.- Скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Поступово з жартівливих розмов знову зійшли [заробітчани] на Таврію, на умови найму та життя строкових рабів (О. Гончар). - Пор. 1. раб.
ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИКрозм.,ПОПИ́ХАЧрозм.,ПОБІ́ГАЧрозм., ПОСІПА́КАрозм., ПІДПОМАГА́Чрозм., ПОШТУРХО́ВИСЬКОрозм., ЛАКЕ́Йзневажл., ЛЬОКАЙзневажл., ЛАКУ́ЗАзневажл., ЛАКИ́ЗАзневажл., ХОЛО́Пзневажл., ХОЛУ́Йзневажл.,РАБзневажл., ПЕСперев. із сл. вірний, сторожовий і т. ін., зневажл., ПРИСПІ́ШНИКзневажл. рідше, ПОШТУ́РКАЧдіал.- Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (А. Головко); Цензор підморгнув одному з своїх поплічників і тихо підступив до замріяного дивака, який все ще дивився в вікно (П. Колесник); Гарні харчі, добра платня робили своє діло: люди звикли до становища попихачів і потроху навчилися догоджати примхам вередливої господарки (Л. Яновська); Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (О. Досвітній); Він нидіє в коморі, поки прибіжать воєводські посіпаки і викурять його звідси (П. Загребельний); [Мати (до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка); - Власті тобі захотілось! Де ж пак, староста! А яка з тебе власть! Лакей нещасний! (І. Цюпа); То був кріпак. Але душею не льокай (В. Еллан); - Тату, а як справжнє прізвище Кажана?- Навіщо він тобі здався, той Кажан? Уламок імперії і панський лакуза (О. Донченко); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); За харчі вони стали вірними панськими псами (М. Стельмах); Без Вересая не можна було нам обійтись тоді, коли й самі слова "трудящий", "селянин", "простолюдин", "мужик" викликали роздратування у панів, у приспішників трону (П. Тичина); Походив, походив хлопець жебраним та й напросився до іншого ґазди за поштуркача (П. Козланюк).
РАБ (людина, яка є власністю іншої - рабовласника, пана), НЕВІ́ЛЬНИК, НЕВО́ЛЬНИКзаст.І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки (Леся Українка); Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. неві́льник.
РАБ (той, хто сліпо виконує волю вищої особи, принижується перед кимсь), ПЛАЗУ́Нзневажл., ПІДНІ́ЖОКзневажл., ХОЛО́Пзневажл. - Слухай. Я тебе люблю, За раба тобі стаю, Буду раб до гробу! (А. Кримський); Яка величність І неосяжність - Ця безліч зоряних світів! А тут - безличність, А тут продажність Людей, двоногих плазунів (М. Вороний); Німії, підлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п’яного! (Т. Шевченко).
РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯзаст.Танцює, - бо серце гаряче, - Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). - Пор. 1. раб.
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Раб  
родовий Ра́бу  
давальний Ра́бу, Ра́бові  
знахідний Раб  
орудний Ра́бом  
місцевий на/у Ра́бі, по Ра́бу  
кличний Ра́бе*  
відмінок однина множина
називний раб раби́
родовий раба́ рабі́в
давальний рабо́ві, рабу́ раба́м
знахідний раба́ рабі́в
орудний рабо́м раба́ми
місцевий на/у рабо́ві, рабі́ на/у раба́х
кличний ра́бе раби́

Словник синонімів

НЕВІ́ЛЬНИК[НЕВО́ЛЬНИКзаст.] (той, хто перебуває в неволі, під владою кого-, чого-небудь), РАБпідсил.- Скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Поступово з жартівливих розмов знову зійшли [заробітчани] на Таврію, на умови найму та життя строкових рабів (О. Гончар). - Пор. 1. раб.
ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИКрозм.,ПОПИ́ХАЧрозм.,ПОБІ́ГАЧрозм., ПОСІПА́КАрозм., ПІДПОМАГА́Чрозм., ПОШТУРХО́ВИСЬКОрозм., ЛАКЕ́Йзневажл., ЛЬОКАЙзневажл., ЛАКУ́ЗАзневажл., ЛАКИ́ЗАзневажл., ХОЛО́Пзневажл., ХОЛУ́Йзневажл.,РАБзневажл., ПЕСперев. із сл. вірний, сторожовий і т. ін., зневажл., ПРИСПІ́ШНИКзневажл. рідше, ПОШТУ́РКАЧдіал.- Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (А. Головко); Цензор підморгнув одному з своїх поплічників і тихо підступив до замріяного дивака, який все ще дивився в вікно (П. Колесник); Гарні харчі, добра платня робили своє діло: люди звикли до становища попихачів і потроху навчилися догоджати примхам вередливої господарки (Л. Яновська); Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (О. Досвітній); Він нидіє в коморі, поки прибіжать воєводські посіпаки і викурять його звідси (П. Загребельний); [Мати (до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка); - Власті тобі захотілось! Де ж пак, староста! А яка з тебе власть! Лакей нещасний! (І. Цюпа); То був кріпак. Але душею не льокай (В. Еллан); - Тату, а як справжнє прізвище Кажана?- Навіщо він тобі здався, той Кажан? Уламок імперії і панський лакуза (О. Донченко); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); За харчі вони стали вірними панськими псами (М. Стельмах); Без Вересая не можна було нам обійтись тоді, коли й самі слова "трудящий", "селянин", "простолюдин", "мужик" викликали роздратування у панів, у приспішників трону (П. Тичина); Походив, походив хлопець жебраним та й напросився до іншого ґазди за поштуркача (П. Козланюк).
РАБ (людина, яка є власністю іншої - рабовласника, пана), НЕВІ́ЛЬНИК, НЕВО́ЛЬНИКзаст.І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки (Леся Українка); Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. неві́льник.
РАБ (той, хто сліпо виконує волю вищої особи, принижується перед кимсь), ПЛАЗУ́Нзневажл., ПІДНІ́ЖОКзневажл., ХОЛО́Пзневажл. - Слухай. Я тебе люблю, За раба тобі стаю, Буду раб до гробу! (А. Кримський); Яка величність І неосяжність - Ця безліч зоряних світів! А тут - безличність, А тут продажність Людей, двоногих плазунів (М. Вороний); Німії, підлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п’яного! (Т. Шевченко).
РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯзаст.Танцює, - бо серце гаряче, - Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). - Пор. 1. раб.