НАСЛІ́ДУВАТИкого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь);КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИкнижн. (кого - майстерно наслідувати, звичайно жартома, пародіюючи; що - підроблятися під справжні рухи, міміку, голос і т. ін.); ВІДТВО́РЮВАТИщо (передавати з максимальною точністю); ПОВТО́РЮВАТИ[ПОВТОРЯ́ТИ]що (робити якісь дії, жести і т. ін. точно так, як перед цим хтось інший); ПЕРЕДАВА́ТИщо,УДАВА́ТИ[ВДАВА́ТИ]що (імітувати чиї-небудь рухи, голос, міміку і т. ін.); ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ]що (наслідуючи, робити подібним до чого-небудь природного, вродженого);ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ]під кого-що (наслідуючи, ставати подібним до когось, чогось). - Док.: скопіюва́ти, зімітува́ти, відтвори́ти, повтори́ти, переда́ти, уда́ти[вда́ти], підроби́ти, підроби́тися. Вони [шпаки] наслідують в піснях багатьох пташок (О. Копиленко); Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю, а не копіюючи той чи інший пісенний зразок (М. Рильський); Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (О. Гончар); Ро́боти імітують діяльність людини; Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин); Ведмідь.. повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Д. Ткач); Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Безтурботно подививсь [Преображенський] у вікно, постукав об стіл пальцями, удаючи барабанну трель маршу (І. Ле); Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Л. Смілянський); Вадикові на цей раз чомусь здалось, що сестричка підробляється під матір - так само розтягує слова і так само категорично вимовляє "вставай" (Ю. Збанацький).

ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).

УДАВА́ТИ[ВДАВА́ТИ]кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯким, яким, ВИДАВА́ТИіз сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ]під кого, КО́РЧИТИперев. із сл. з себе, розм., ПРИБИРА́ТИСЯпід кого, розм., ПРИСТАВЛЯ́ТИ діал., ПРИСТАВЛЯ́ТИСЯ діал.; ПРИДУ́РЮВАТИСЯрозм. (навмисне поводитися як дурна або наївна людина). - Док.: уда́ти[вда́ти], прики́нутися, ви́дати, підроби́тися, приста́вити, ско́рчити, напусти́ти, прибра́тися, придури́тися. Три дні я удавав із себе хворого (Ю. Яновська); Вона голосом силкувалася вдавати тих звірів чи людей, про яких казала (Б. Грінченко); - А ти хто такий? - прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник); Мотаючись по світу, Геннадій Курай зробив висновок, що найкраще видавати себе за якусь знаменитість (І. Цюпа); Він таки справді підроблявся під Робінзона, цей нестрижений (Ю. Збанацький); - Товаришу сержант!.. що ви з себе Швейка корчите? (О. Гончар); Прибиратися під Наполеона (П. Панч); Ви думаєте, він грошенят не має? Овва! Він тільки приставляється нещасним (Грицько Григоренко). - Пор. II. 1. надава́ти.