-1-
іменник чоловічого роду, істота
(пташеня, що починає літати)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пі́длі́ток пі́длі́тки
родовий пі́длі́тка пі́длі́тків
давальний пі́длі́ткові, пі́длі́тку пі́длі́ткам
знахідний пі́длі́тка пі́длі́тки, пі́длі́тків
орудний пі́длі́тком пі́длі́тками
місцевий на/у пі́длі́ткові, пі́длі́тку на/у пі́длі́тках
кличний пі́длі́тку пі́длі́тки
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(дитина старшого віку)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пі́длі́ток пі́длі́тки
родовий пі́длі́тка пі́длі́тків
давальний пі́длі́ткові, пі́длі́тку пі́длі́ткам
знахідний пі́длі́тка пі́длі́тки, пі́длі́тків
орудний пі́длі́тком пі́длі́тками
місцевий на/у пі́длі́ткові, пі́длі́тку на/у пі́длі́тках
кличний пі́длі́тку пі́длі́тки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пі́дліток пі́длітки
родовий пі́длітка пі́длітків
давальний пі́дліткові, пі́длітку пі́дліткам
знахідний пі́длітка пі́длітків
орудний пі́длітком пі́длітками
місцевий на/у пі́дліткові, пі́длітку на/у пі́длітках
кличний пі́длітку пі́длітки

Словник синонімів

МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКАрозм.,МАЛОЛІ́Тзаст.,НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Чубинський); Одначе [Тритузний] й далі тримається свого, бо вважає цілком природним саме цей тон і цю манеру для себе, корінного кадра, що чи не єдиний тільки й зостався із працівників колишньої трудколонії неповнолітніх (О. Гончар). - Пор. пі́дліток.
ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років - перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОКрозм.,ПІДРО́СТОКрозм.,ВИ́РОСТОКдіал.;ПІВПА́РУБОКрозм.,ПІВПАРУБЧА́Крозм.,ПІДПА́РУБОКрозм., ПІДПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАЦА́Нфам.,ШПІНГАЛЕ́Тжарт.,ШКЕТзневажл.,О́ТРОКзаст., ірон.,ПІДПАРУБО́ЧИЙдіал.,ПАХО́ЛОКзаст. (про хлопчика); ПІВДІ́ВКАрозм.,ПІВДІ́ВОКрозм.,ПІДДІ́ВОКрозм.,ОТРОКОВИ́ЦЯзаст., ірон. (про дівчинку). Підлітки радо готувалися в дорогу і або діловито допомагали дорослим, або докучали їм розпитуваннями (З. Тулуб); Він схилився, бо високий, а я ще недоліток (Ганна Барвінок); Озвірілих від голоду й ненависті недоростків насилу розчепили (П. Загребельний); Всі ми, будучи ще підростками, мріяли про те, щоб мати такий успіх в житті, як його мала тітка Клавда (Ірина Вільде); Біля Тясмину над кручею одиноко стояв хлопець-виросток дванадцяти-тринадцяти років (І. Ле); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (М. Стельмах); - І цю, пане, укинуть? - скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку (Панас Мирний); - Підпарубок уже, патли аж на шию випустив, а квиточка забув узяти (О. Гончар); Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (А. Хижняк); Коло Якового колодізя зібралася купка паруб’ят (П. Куліш); На площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра); - О! - весело підморгнув він до Сашка. - І ти тут, шпінгалет з Ланжерону? (Ю. Смолич); Прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський); Їхала [княжна] конем з стремінними отроками за боярами (М. Грушевський); О, в душі цього отрока плевели знайшли добрий ґрунт (А. Хорунжий); Він розповів, як ще хлопцем, підпарубочим, вів він троє коней напувати (Г. Хоткевич); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою (О. Стороженко); Не до пана, так до хазяїна все ’дно найматися треба, бо вже півдівка (К. Гордієнко); Вже не дівча ж, півдівок, як по-колишньому, а вона й хати підмести не вміє (Ю. Збанацький); - Я вже дівка, - зобидилась Клавка. - Ні, ти ще піддівок (Ю. Мокрієв); [Ольга:] Що трапилось, отче Олександре? Хто це гуркає? [Навроцький:] Отроковиця Улька (І. Микитенко). - Пор. малолі́ток, 1. хло́пець.
ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́Крозм.,ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОПЧИ́СЬКОрозм.,ХЛОП’Я́, ХЛОП’Я́Крозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм.,ПАЦА́Нфам.,ПАХО́ЛОКзаст.,ХЛОПА́Кдіал.,БА́ХУРдіал.; ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБ’Я́розм. (підліток, що стає парубком). - Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування - кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); - Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося - хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп’яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); - Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп’яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. - Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). - Пор. пі́дліток.