ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯрозм., ПІДдіал.,СТРИХдіал.,ГОРА́діал.,ПО́ДРА[ПО́ДРЯ]діал.Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Смолич); Вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку (О. Кобилянська); Вилізав [дід] на хатній стрих і скидав відти до сіней великі чоботиська (В. Стефаник); Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув (Словник Б. Грінченка); Поставлені на подрі молодиці побачили .. монголів, і кілька стріл упало з дахових вікон на них (І. Франко).

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИмн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася [школа] тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить [Тетяна], схилившисьна шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в’яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

КАРНИ́З (виступ, що завершує верхню частину стіни або міститься над вікнами, дверима тощо), ЗАЛО́Мрозм.; ПРИМУ́РОК (поперечний виступ на стінці печі, груби); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК (виступ якоїсь покрівлі); ПІДЗО́Рспец. (оздоблений декоративним різьбленням). Хата в Бовкуна... куди! .. Покрівля - залізна. А стіни! Цеглові з карнизами (А. Тесленко); Блідо горить на карнизі прикручена гасничка (С. Васильченко); Каганець стояв на примурку (О. Кундзич); Лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям (М. Коцюбинський).

НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́Крозм.; КОЗИРО́Крозм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК, ЗВИС (те, що виступає як продовження даху будівлі). Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Ю. Збанацький); Колодуб зовсім близько побачив свій "газон" з брезентовим накриттям (Ю. Бедзик); Поряд з яблунею стояла будова - простий солом’яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси (Ю. Яновський); З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя (В. Кучер); На піддашшю корчми, підпертому шістьма голими дерев’яними стовпами, ходив Абрамко з люлькою в зубах (Н. Кобринська). - Пор. 2. наме́т.