ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИдіал., ПІДЗОРЯ́ТИдіал. - Док.: підгле́діти[підгля́нути][підглядітирідко], піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Крадькома зиркнув і опустив погляд, - у мене було таке відчуття, ніби я підглядаю за чимсь недозволеним, за тим, на що заказано дивитись (Є. Гуцало); [Дмитрик:] Я ніколи не знав, що у нас, тобто в нього, є золото і що він ховає, а сьогодні вночі підгледів (М. Куліш); Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (казка); Не спить [дружина], вистежує із-за хвіртки, підзирає звідти за подіями з ревнивою зіркістю... (О. Гончар); Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).

СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з’ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ, ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, НАДЗИРА́ТИрозм., СЛІДИ́ТИрозм., ПАНТРУВА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм.,ШПИГУВА́ТИ розм., ВИСТЕРІГА́ТИ розм.,СПОЗИРА́ТИ заст., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИдіал., КМІ́ТИТИдіал., КМІТУВА́ТИ діал., МИШКУВА́ТИ діал., ПА́ЗИТИ[ПА́ЗАТИ]діал., ПАЗУВА́ТИ діал.; ТРОПИ́ТИ рідше (звіра). - Док.: ви́стежити, просте́жити, ви́слідити, підгля́нути, підгля́діти, підсліди́ти, припильнува́ти, присліди́ти, прислідкува́ти, ви́стерегти, постерегти́. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський); Маковей стежив за противником (О. Гончар); - Служба моя тут, у тайзі, - говорив дід. - От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де (О. Донченко); Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось (С. Васильченко); Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким (І. Нечуй-Левицький); - Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем (П. Панч); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз’їзди (Я. Качура); - Вони [жандарми] і на Марка полюють (П. Козланюк); Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (І. Франко); Ще ж така й мала була, а бувало.. за Катрею слідити вже слали (А. Головко); [Марина:] Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький); Став помічати - мій колега спозирає за мною (С. Васильченко); - Більш красти не будеш! - кричить пані. - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок).