КИП’ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ] (тривалий час, на малому жару - молоко, вершки). - Док.: скип’яти́ти, закип’яти́ти, прокип’яти́ти, спря́жити[спра́жити]. Олію, дьоготь кип’ятили (І. Котляревський); Заходилась прягти молоко (І. Нечуй-Левицький).

ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИрозм., СМА́ЖИТИрозм.,СМАЛИ́ТИрозм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце - дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ШКВА́РИТИрозм. (перев. про сонце). Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече - пале (Панас Мирний); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер); Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ’яненко); Безжально смажило сонце (В. Минко); Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський); Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик); Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. грі́ти.

РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИрозм.,РОЗЗИРА́ТИСЯрозм.;ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що і без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому і без додатка,ПРИЗИРА́ТИСЯдіал., ПРЯГТИ́[ПРЯ́ЖИТИ]на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ[ОБГЛЯДА́ТИСЯрозм.], ОЗИРА́ТИСЯ[ОБЗИРА́ТИСЯрозм.] (навколо себе). - Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися[розгля́нутися], роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітисярозм.огля́нутися, огле́дітисярозм.огляді́тися рідкообгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п’ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам’яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив [кобзар] перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався [Сашко] до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).

СМА́ЖИТИ (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ[ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). - Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити[вжа́рити], спрягти́, спря́жити[спра́жити], просма́жити, усма́жити[всма́жити], присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); - В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); - Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м’ясо.