прохід 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Прохі́д  
родовий Прохо́ду  
давальний Прохо́ду, Прохо́дові  
знахідний Прохі́д  
орудний Прохо́дом  
місцевий на/у Прохо́ді  
кличний Прохо́де*  
відмінок однина множина
називний прохі́д прохо́ди
родовий прохо́ду прохо́дів
давальний прохо́ду, прохо́дові прохо́дам
знахідний прохі́д прохо́ди
орудний прохо́дом прохо́дами
місцевий на/у прохо́ді на/у прохо́дах
кличний прохо́де* прохо́ди*

Словник синонімів

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯрозм.,ГУ́ЛЯНКАрозм., ПОГУЛЯ́НКАрозм.,ПОГУЛЯ́ННЯрозм.,ПРОХІ́ДКА[ПРОХО́ДКА]розм., ПРОГУ́ЛЬКАзаст.,ПРОМА́ШКАзаст., жарт.,ПРОМЕНА́Дзаст., жарт.,ПРОХІ́Ддіал.,СПАЦІР[СПАЦЕ́РА]діал.; ПРОЇ́ЗДКАзаст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКАрозм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); - Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); - Але оце ми зробили добру промашку по Києві!Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з’являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); - Приходить неділя.., всі [вояки] йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить?Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).
ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́Крозм.;ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз’єднання когось, чогось). Півколо розступилося, звільняючи прохід до дверей (Ю. Шовкопляс); Вася провів шлюпку між великим камінням, яке закривало вільний доступ до скелі (В. Собко); Куди його послати, то найде дорогу (Марко Вовчок); У бокові двері, що хід за сцену, раптом вихватилось двоє охоронників (А. Головко); Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Я. Качура); Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут); Вирішено було зробити тут прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газети); Гвардійська дивізія генерала Тимченка перейшла за Міус, влилась у прорив і розгорнула наступ (П. Дорошко). - Пор. 1. лазі́вка.

Словник фразеологізмів

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка. 1. Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т. ін.). — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський); Годиться з’ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало).

2. Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар); [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий).

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка. 1. Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т. ін.). — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський); Годиться з’ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало).

2. Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар); [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий).

-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Прохі́д  
родовий Прохо́ду  
давальний Прохо́ду, Прохо́дові  
знахідний Прохі́д  
орудний Прохо́дом  
місцевий на/у Прохо́ді  
кличний Прохо́де*  
відмінок однина множина
називний прохі́д прохо́ди
родовий прохо́ду прохо́дів
давальний прохо́ду, прохо́дові прохо́дам
знахідний прохі́д прохо́ди
орудний прохо́дом прохо́дами
місцевий на/у прохо́ді на/у прохо́дах
кличний прохо́де* прохо́ди*

Словник синонімів

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯрозм.,ГУ́ЛЯНКАрозм., ПОГУЛЯ́НКАрозм.,ПОГУЛЯ́ННЯрозм.,ПРОХІ́ДКА[ПРОХО́ДКА]розм., ПРОГУ́ЛЬКАзаст.,ПРОМА́ШКАзаст., жарт.,ПРОМЕНА́Дзаст., жарт.,ПРОХІ́Ддіал.,СПАЦІР[СПАЦЕ́РА]діал.; ПРОЇ́ЗДКАзаст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКАрозм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); - Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); - Але оце ми зробили добру промашку по Києві!Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з’являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); - Приходить неділя.., всі [вояки] йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить?Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).
ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́Крозм.;ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз’єднання когось, чогось). Півколо розступилося, звільняючи прохід до дверей (Ю. Шовкопляс); Вася провів шлюпку між великим камінням, яке закривало вільний доступ до скелі (В. Собко); Куди його послати, то найде дорогу (Марко Вовчок); У бокові двері, що хід за сцену, раптом вихватилось двоє охоронників (А. Головко); Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Я. Качура); Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут); Вирішено було зробити тут прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газети); Гвардійська дивізія генерала Тимченка перейшла за Міус, влилась у прорив і розгорнула наступ (П. Дорошко). - Пор. 1. лазі́вка.

Словник фразеологізмів

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка. 1. Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т. ін.). — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський); Годиться з’ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало).

2. Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар); [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий).

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка. 1. Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т. ін.). — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський); Годиться з’ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало).

2. Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар); [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий).