проралити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | прора́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прора́льмо | |
| 2 особа | прора́ль | прора́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прора́лю | прора́лимо, прора́лим |
| 2 особа | прора́лиш | прора́лите |
| 3 особа | прора́лить | прора́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прора́лив | прора́лили |
| жін.р. | прора́лила | |
| сер.р. | прора́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прора́лений | ||
| Безособова форма | ||
| прора́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| прора́ливши | ||