I. ПРО́ЛІСОК (загальна назва трав’янистих рослин з блакитними, синіми, рідше фіолетовими чи білими квітками, що цвітуть ранньою весною), ПРО́ЛІСКА, ПРОЛІСрідше, СКОРО́ЛІСОКдіал.; ПІДСНІ́ЖНИК, ПІДСНІ́ЖКА, ПЕРВОЦВІ́Тперев. поет., ПРО́СЕРЕН[ПРО́СЕРЕНЬ]діал. (звич. з білими квітками). Перший пролісок блакитний, Першу квітку весняну Шлю тобі, моя голубко, У далеку сторону (О. Олесь); Обабіч дороги стіною стоять предковічні дерева, шепочуть галуззям, а над ними - блакитне, як суцвіття пролісок, безхмарне небо (М. Олійник); Перший проліс розплющував око, Перший жайвір у вись злетів (А. Малишко); Із-під снігу ніжно-ніжно Вибивається підсніжник (М. Стельмах); Старе, то наче зісохле бадилля, що само проситься на погній, а дитина, то як та підсніжка, що вилупилась із землі до сонця (Ірина Вільде); Знаєм, яка тут буває холодна весна, Як пробиває первоцвіт морозом вона (П. Куліш); І зараз в горщечок наклала [Сивілла] Відьомських різних-всяких трав,.. Любисток, просерень, чебрець (І. Котляревський); Варшавська вулиця .. перетинала впоперек пахнучі свіжовідкинутою скибою поля, заквітчані білим рястом березові узлісся (Р. Іваничук).