проворний 1 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний прово́рний прово́рна прово́рне прово́рні
родовий прово́рного прово́рної прово́рного прово́рних
давальний прово́рному прово́рній прово́рному прово́рним
знахідний прово́рний, прово́рного прово́рну прово́рне прово́рні, прово́рних
орудний прово́рним прово́рною прово́рним прово́рними
місцевий на/у прово́рному, прово́рнім на/у прово́рній на/у прово́рному, прово́рнім на/у прово́рних

Словник синонімів

ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя - який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙрозм., ПРУДКИ́Йрозм., ПРОВО́РНИЙрозм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. рухливі очі Варвари (М. Стельмах); Як же він постарів! Той же вигляд живих очей, але голова посивіла (А. Хижняк); Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Леся Українка); Очі її [Людмили] меткі бравенько пострілюють в усі боки (В. Яворівський); Одно тільки в нього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка (Панас Мирний); Прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості (А. Дімаров); Вона задивилася на його проворні темні очі (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. рухли́вий.
РУХЛИ́ВИЙ (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов); Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання,.. - вона здавалась русалкою (Панас Мирний); Загалом він був здоровий хлопець, а діяльне життя на полонинах зробило його звинним, метким (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар); Хапкий, верткий, в’юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав, вертівся, метушився (І. Нечуй-Левицький); Кричить [Турн], рубає, вередує, не б’ється, бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Пройшовся [Курбас] кімнатою, прудкий, легкий, у незвичній смугастій блузі (А. Хорунжий); Він маленький, дрібненький, мабуть, верткий, непосидячий і дуже спритний (І. Сенченко); Була вона досить повороткою, догадливою (О. Лупій); Попереду вискочила прудконога малеча, шустра й рожевощока (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Чубов не в міру ворухкий був піп (І. Ле); До гурту підходить рухлявий, як млинок, чоловік (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. жва́вий, непосидю́чий, 1. спри́тний.
СПРИ́ТНИЙ (який швидко і добре що-небудь робить, працює, діє), ВПРА́ВНИЙ, ЗГРА́БНИЙ, МЕТКИ́Й, МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, ШПАРКИ́Й, ПРУДКИ́Йрозм., ЛО́ВКИЙ розм., ЗРУ́ЧНИЙрозм., ХАПКИ́Йрозм., ЗВИ́ННИЙдіал., ШАМКИ́Йдіал.Спритний, ловкий [Іванко] вилазив на самісіньку вершину груші, тряс її з усіх сил (А. Шиян); Мефодіїв супротивник був вправним вояком. Вже кілька разів він відбив Мефодійові удари (А. Хижняк); Гриценко поліз униз [із дзвіниці] такий зграбний, безстрашний (І. Сенченко); І всюди гуцул зручний, легкий, звинний [Г. Хоткевич].
ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо - який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше,СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ, НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ]підсил., ШИБКИ́Йрозм.,ПОСПІ́ШНИЙрозм., ПОСПІ́ШЛИВИЙрозм.,ЮРЛИ́ВИЙдіал.,ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал.,БО́РЗИЙ заст.;ШВИДКОНО́ГИЙ, ПРУДКОНО́ГИЙ, БИСТРОНО́ГИЙ, ЛЕГКОНО́ГИЙ (легкий на ходу, біг); МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, МЕТКИ́Й, ЖВА́ВИЙ, МОБІ́ЛЬНИЙ, ЖИВИ́Йрозм., СПІ́РНИ́Йрозм., ШАМКИ́Йдіал. (який швидко й охоче робить щось); ШУ́СТРИЙ (про тварин); ШВИ́ДКІСНИЙ (про засоби пересування); БІГУ́ЧИЙ, ЛЕТЮ́ЧИЙ, ПРУДКОБІ́ЖНИЙпоет., БИСТРОПЛИ́ННИЙпоет. (який швидко біжить, пливе, летить, тече); ЛЕГКОКРИ́ЛИЙ (який швидко летить). Молоденька швидка сарна Утікає в холодок (Є. Гребінка); Холодна стрімка вода бадьорила дівоцьку кров (К. Гордієнко); Водій "Хорха" засигналив.., щоб він [перехожий] випадково .. не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний); Рвуться вдаль за вітром скорим кущі і трави на землі (Л. Первомайський); Час летить, як ті летючі бистрі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький); За прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Полетіла дівчинонька Самольотом гінким (пісня); Хуткою хвилею лягала пісня коням попід ноги (О. Ільченко); Шпаркий паротяг транс’європейського експреса в цей час загув гучно і довго (Ю. Смолич); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (М. Стельмах); - Він, фашист, хоч уже й обсмалений, але порский, як гадюка (О. Левада); Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Є. Гребінка); Машина легка і невпинна по асфальту проноситься вмить (О. Упеник); Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Панас Мирний); Ми .. поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко); Вітають піснями безжурними день Ой птиці, юрливії птиці (Н. Забіла); Летіли навстріч [Шульзі] швидконогі газетярі-хлопчиська (Н. Рибак); Звали дівчину Марта. Жвава, прудконога, вона встигала бути скрізь (О. Гончар); Я б розпізнала чуттям сліди бистроногої сарни (переклад М. Зерова); За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб); Лишилась вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю. Мушкетик); Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Усім країнам - членам міжнародної служби [рятування] необхідно мати мобільні загони (з газети); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику (О. Досвітній); Чоловік спірний до роботи (Словник Б. Грінченка); Хороша була та Катря. Що то за весела! Що то за шамка була! (Марко Вовчок); На сонці вигравали шустрі ящірки (Ф. Бурлака); В небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Л. Дмитерко); [Михайло:] А у нас .. теж нічого коники - бігучі і сильні (І. Карпенко-Карий); Тоді вона була легка, жвава, летюча, як кізка (О. Гончар); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Л. Дмитерко); За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Л. Забашта).

Словник антонімів

ЖВАВИЙ ПОВІЛЬНИЙ
Повний життєвої сили, енергії, рухливий, моторний, проворний, бідовий. Позбавлений жвавості, бадьорості, спокійний, млявий.
Жвавий ~  повільний вальс, гра, дія, жінка, істота, кроки, процес, розмова, рух, тварина. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, рахуватися, ставати, вважатися жвавим ~  повільним. Завжди, постійно жвавий ~  повільний. Жвавий, як риба у воді ~  повільний, як рак, як слимак.
Сама - невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе (Панас Мирний). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало).
Жвавість ~ повільність, жваво ~ повільно, моторний // рухливий ~ млявий; проворний ~ спокійний

Словник фразеологізмів

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була [Мар’я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка). бадьо́рий (прово́рний) на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко); Хай вже друга невістка, що була на язик проворна, кида їх… (Грицько Григоренко).

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була [Мар’я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка). бадьо́рий (прово́рний) на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко); Хай вже друга невістка, що була на язик проворна, кида їх… (Грицько Григоренко).