пробудження 2 значень

-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пробу́дження  
родовий Пробу́дження  
давальний Пробу́дженню  
знахідний Пробу́дження  
орудний Пробу́дженням  
місцевий на/у Пробу́дженні, Пробу́дженню  
кличний Пробу́дження*  
відмінок однина множина
називний пробу́дження пробу́дження
родовий пробу́дження пробу́джень
давальний пробу́дженню пробу́дженням
знахідний пробу́дження пробу́дження
орудний пробу́дженням пробу́дженнями
місцевий на/у пробу́дженні, пробу́дженню на/у пробу́дженнях
кличний пробу́дження* пробу́дження*

Словник синонімів

ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИДпоет.,ОБУ́ДАзаст.; ПРОСО́ННЯрозм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М. Рильський); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття (М. Старицький); Павло вхопив її за плечі й почав злегенька трусити, наче хотів розбудити з якогось важкого, гіркого просоння (В. Кучер). - Пор. 1. прокида́тися.

Словник антонімів

БУДИТИ ПРИСИПЛЯТИ
1. . Переривати, припиняти чий-н. сон, примушувати когось прокинутись. Викликати сон в кого-н., примушувати спати кого-н., навіювати сон на кого-н.
Будити ~  присипляти дитину, дівчину, дочку, його, її, сина, хлопця, вночі, зранку, над ранком, над світанком, о сьомій годині, пізніше, пізно, раніше, серед ночі; без труднощів, легко, швидко. Вирішити, збиратися, йти, хотіти будити ~  присипляти кого-н.
2. У перен. знач.: Збуджувати, спонукати до якоїсь діяльності, викликати думки, мрії, почуття. Послабляти силу вияву якого-н. почуття, робити бездіяльним кого-, що-н.
Будити, збуджувати на геройство, на подвиги, гуманне ставлення до людей, релігійні почуття ~  присипляти пориви геройства, подвигів. Будити ~  присипляти в кому-н. почуття благородства (в дітей, в учнів). Будити ~  присипляти якісь почуття (любові, прихильності, ненависті) в кого-н. своєю поведінкою, прикладом, розмовами.
Старшина видобув з глибини машини й подав полковникові великого живого півня з жовтогарячим хвостом, зеленою шиєю. "Цар-півень, та й годі,- сказав полковник, пускаючи кукурікала на землю,- бо нас як не будити, ми можемо і урожай готовий проспати!" (Ю. Яновський). А я заснула, Господи, заснула! Прокинулась, ніяк не розберуся,- чого я тут (Л. Костенко).
Будити ~засинати,пробудження ~присипляння;прокидатися ~засинати, просипатися ~засипати.
-2-
іменник середнього роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Пробу́дження  
    родовий Пробу́дження  
    давальний Пробу́дженню  
    знахідний Пробу́дження  
    орудний Пробу́дженням  
    місцевий на/у Пробу́дженні, Пробу́дженню  
    кличний Пробу́дження*  
    відмінок однина множина
    називний пробу́дження пробу́дження
    родовий пробу́дження пробу́джень
    давальний пробу́дженню пробу́дженням
    знахідний пробу́дження пробу́дження
    орудний пробу́дженням пробу́дженнями
    місцевий на/у пробу́дженні, пробу́дженню на/у пробу́дженнях
    кличний пробу́дження* пробу́дження*

    Словник синонімів

    ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИДпоет.,ОБУ́ДАзаст.; ПРОСО́ННЯрозм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М. Рильський); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття (М. Старицький); Павло вхопив її за плечі й почав злегенька трусити, наче хотів розбудити з якогось важкого, гіркого просоння (В. Кучер). - Пор. 1. прокида́тися.

    Словник антонімів

    БУДИТИ ПРИСИПЛЯТИ
    1. . Переривати, припиняти чий-н. сон, примушувати когось прокинутись. Викликати сон в кого-н., примушувати спати кого-н., навіювати сон на кого-н.
    Будити ~  присипляти дитину, дівчину, дочку, його, її, сина, хлопця, вночі, зранку, над ранком, над світанком, о сьомій годині, пізніше, пізно, раніше, серед ночі; без труднощів, легко, швидко. Вирішити, збиратися, йти, хотіти будити ~  присипляти кого-н.
    2. У перен. знач.: Збуджувати, спонукати до якоїсь діяльності, викликати думки, мрії, почуття. Послабляти силу вияву якого-н. почуття, робити бездіяльним кого-, що-н.
    Будити, збуджувати на геройство, на подвиги, гуманне ставлення до людей, релігійні почуття ~  присипляти пориви геройства, подвигів. Будити ~  присипляти в кому-н. почуття благородства (в дітей, в учнів). Будити ~  присипляти якісь почуття (любові, прихильності, ненависті) в кого-н. своєю поведінкою, прикладом, розмовами.
    Старшина видобув з глибини машини й подав полковникові великого живого півня з жовтогарячим хвостом, зеленою шиєю. "Цар-півень, та й годі,- сказав полковник, пускаючи кукурікала на землю,- бо нас як не будити, ми можемо і урожай готовий проспати!" (Ю. Яновський). А я заснула, Господи, заснула! Прокинулась, ніяк не розберуся,- чого я тут (Л. Костенко).
    Будити ~засинати,пробудження ~присипляння;прокидатися ~засинати, просипатися ~засипати.