-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | приє́мний | приє́мна | приє́мне | приє́мні |
родовий | приє́много | приє́мної | приє́много | приє́мних |
давальний | приє́мному | приє́мній | приє́мному | приє́мним |
знахідний | приє́мний, приє́много | приє́мну | приє́мне | приє́мні, приє́мних |
орудний | приє́мним | приє́мною | приє́мним | приє́мними |
місцевий | на/у приє́мному, приє́мнім | на/у приє́мній | на/у приє́мному, приє́мнім | на/у приє́мних |
Словник синонімів
Словник антонімів
ПРИЄМНИЙ | НЕПРИЄМНИЙ |
Який викликає задоволення, симпатичний. | Який викликає незадоволення, неприємний, несимпатичний. |
Приємний, а, е ~ неприємний, а, е вигляд, вираз обличчя, вплив, голос, дівчина, думка, запах, зовнішність, зустріч, їжа кого-, чого-н., людина, обличчя, поїздка, почуття, прохолода, смак, тепло, усмішка. Приємні ~ неприємні висновки, відвідини, наслідки; батькові, братові, гостям, мені, сестрі, людям, приятелеві. Бути, виглядати, залишатися, здаватися, ставати, вважатися приємним ~ неприємним. Винятково, досить, дуже, зовсім, надто, цілком приємний ~ неприємний. У знач. ім.: Приємне - те, що викликає задоволення, втіху ~ неприємне - те, що викликає незадоволення, огиду. | |
Той погляд неприємно вразив Оксена, і він подумав, що ця людина теж неприємна і з нею тяжко буде зговоритися...- Моє прізвище Дорош,- ввічливо відрекомендувався незнайомець... Він скинув окуляри, став протирати рукавом шинелі. І дивно - разом з окулярами зникла з обличчя суворість і воно зробилося... навіть приємним (Г. Тютюнник). | |
Приємність ~ неприємність, приємно ~ неприємно Пор. ще: СИМПАТІЯ ~ АНТИПАТІЯ |