ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИКрозм.,ПОПИ́ХАЧрозм.,ПОБІ́ГАЧрозм., ПОСІПА́КАрозм., ПІДПОМАГА́Чрозм., ПОШТУРХО́ВИСЬКОрозм., ЛАКЕ́Йзневажл., ЛЬОКАЙзневажл., ЛАКУ́ЗАзневажл., ЛАКИ́ЗАзневажл., ХОЛО́Пзневажл., ХОЛУ́Йзневажл.,РАБзневажл., ПЕСперев. із сл. вірний, сторожовий і т. ін., зневажл., ПРИСПІ́ШНИКзневажл. рідше, ПОШТУ́РКАЧдіал.- Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (А. Головко); Цензор підморгнув одному з своїх поплічників і тихо підступив до замріяного дивака, який все ще дивився в вікно (П. Колесник); Гарні харчі, добра платня робили своє діло: люди звикли до становища попихачів і потроху навчилися догоджати примхам вередливої господарки (Л. Яновська); Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (О. Досвітній); Він нидіє в коморі, поки прибіжать воєводські посіпаки і викурять його звідси (П. Загребельний); [Мати (до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка); - Власті тобі захотілось! Де ж пак, староста! А яка з тебе власть! Лакей нещасний! (І. Цюпа); То був кріпак. Але душею не льокай (В. Еллан); - Тату, а як справжнє прізвище Кажана?- Навіщо він тобі здався, той Кажан? Уламок імперії і панський лакуза (О. Донченко); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); За харчі вони стали вірними панськими псами (М. Стельмах); Без Вересая не можна було нам обійтись тоді, коли й самі слова "трудящий", "селянин", "простолюдин", "мужик" викликали роздратування у панів, у приспішників трону (П. Тичина); Походив, походив хлопець жебраним та й напросився до іншого ґазди за поштуркача (П. Козланюк).

СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві - людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКАзаст.,СЛУЖНИ́К заст.,СЛУЖИ́ТЕЛЬзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ПАХО́ЛОКзаст.,ПОПИ́ХАЧзаст., зневажл., ПОСЛУГА́Чдіал.; ДЖУ́РАіст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РАдіал.,ЧУ́РАдіал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬзаст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИКіст.,ЧЕЛЯДИ́Ніст.,ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬіст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́Кіст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́Крозм.,ДВОРЯ́Крідше,О́БШАРзбірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); [Конон:] Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); - Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); [Оля:] Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).