припудити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(принести щось важке) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив припу́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   припу́дьмо
2 особа припу́дь припу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа припу́джу припу́димо, припу́дим
2 особа припу́диш припу́дите
3 особа припу́дить припу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. припу́див припу́дили
жін.р. припу́дила
сер.р. припу́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
припу́джений
Безособова форма
припу́джено
Дієприслівник
припу́дивши

Словник синонімів

ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́розм.; ПРИТЯГТИ́[ПРИТЯГНУ́ТИ], ПРИПЕ́РТИрозм., ПРИТИ́РИТИрозм.,ПРИТАРАБА́НИТИрозм., ПРИТАСКА́ТИрозм.,ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. - Недок.: прино́сити, приноша́тизаст.зано́сити, надно́сити, притяга́ти[притя́гувати], прита́скувати. Принесли якийсь пакет, запечатаний сургучем (І. Багряний); [Перелесник:] Будь моя кохана! Звечора і зрана самоцвітні шати буду приношати (Леся Українка); - Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (О. Кобилянська); Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (З. Тулуб); В їхніх торбах знайшлося навіть кілька цукрових буряків, які вони, приперши із самих Криничок, збиралися тепер пекти собі на вечерю (О. Гончар); За тиждень рейдування по окрузі Кирило встиг звершити чимало славних справ - щонайперше притарабанив хуру продуктів для словаків (І. Головченко і О. Мусієнко); Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (І. Манжура); Припудив такий мішок вівса, що, здається, треба добрих двох (Словник Б. Грінченка).
-2-
дієслово доконаного виду
(налякати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив припу́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   припу́дьмо
2 особа припу́дь припу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа припу́джу припу́димо, припу́дим
2 особа припу́диш припу́дите
3 особа припу́дить припу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. припу́див припу́дили
жін.р. припу́дила
сер.р. припу́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
припу́джений
Безособова форма
припу́джено
Дієприслівник
припу́дивши

Словник синонімів

ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́розм.; ПРИТЯГТИ́[ПРИТЯГНУ́ТИ], ПРИПЕ́РТИрозм., ПРИТИ́РИТИрозм.,ПРИТАРАБА́НИТИрозм., ПРИТАСКА́ТИрозм.,ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. - Недок.: прино́сити, приноша́тизаст.зано́сити, надно́сити, притяга́ти[притя́гувати], прита́скувати. Принесли якийсь пакет, запечатаний сургучем (І. Багряний); [Перелесник:] Будь моя кохана! Звечора і зрана самоцвітні шати буду приношати (Леся Українка); - Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (О. Кобилянська); Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (З. Тулуб); В їхніх торбах знайшлося навіть кілька цукрових буряків, які вони, приперши із самих Криничок, збиралися тепер пекти собі на вечерю (О. Гончар); За тиждень рейдування по окрузі Кирило встиг звершити чимало славних справ - щонайперше притарабанив хуру продуктів для словаків (І. Головченко і О. Мусієнко); Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (І. Манжура); Припудив такий мішок вівса, що, здається, треба добрих двох (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

Інфінітив припу́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   припу́дьмо
2 особа припу́дь припу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа припу́джу припу́димо, припу́дим
2 особа припу́диш припу́дите
3 особа припу́дить припу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. припу́див припу́дили
жін.р. припу́дила
сер.р. припу́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
припу́джений
Безособова форма
припу́джено
Дієприслівник
припу́дивши