ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Поза тим, ця примусова пауза знадобилась йому для того, щоб.. розчесати пальцями довге, рівне волосся (Ірина Вільде); Була б якась потіха мені з того, якби ти заїхала, я б, може, чогось довідалась, що вивело б мене з сеї примушеної пасивності (Леся Українка); Невідомо, скільки часу доведеться їй пробути у мимовільній плавбі (М. Трублаїні).