прикріпити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | прикріпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прикріпі́мо, прикріпі́м | |
| 2 особа | прикріпи́ | прикріпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикріплю́ | прикрі́пимо, прикрі́пим |
| 2 особа | прикрі́пиш | прикрі́пите |
| 3 особа | прикрі́пить | прикрі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прикріпи́в | прикріпи́ли |
| жін.р. | прикріпи́ла | |
| сер.р. | прикріпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прикрі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| прикрі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| прикріпи́вши | ||