ПРИ́В’ЯЗЬ (те, чим прив’язують когось, щось до чого-небудь), ПРИ́В’ЯЗОК рідше, ПРИПІ́Н[ПРИПО́НАрідше]розм.Тече вода, шумлять осоки, на прив’язі стоять човни (П. Тичина); У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Т. Шевченко); Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони (В. Гжицький).