ПРА́ГНЕННЯдо чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГдо чого,ТЯЖІ́ННЯдо чого,ТЯ́ГАдо чого, рідше,ПОРИВА́ННЯдо чого, яке,ЖАДА́ННЯчого, з інфін., ЖАДО́БАдо чого, з інфін., яке,ЖАГА́до чого, чого, з інфін.,ЖАГО́ТАдо чого, чого,СНАГА́до чого,МРІ́Яяка, про що, з інфін.,ГОНИ́ТВАза чим, розм.,АПЕТИ́Тдо чого, розм.,ПРИ́ЯЗНЬдо чого, розм.,СТРЕМЛІ́ННЯдо чого, з інфін., перев. книжн.,ПОБУ́ДЖЕННЯдо чого, з інфін., діал.;ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого - сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯна що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди [О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко] втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); - Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів’я); [Петро:] О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі - давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов’язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). - Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

ПО́ЗОВ (звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав), ПО́ЗВА, ПРЕТЕ́НЗІЯ. Конецпольський подав позов у суд на Вишневецького, так само як і Казановський (І. Нечуй-Левицький); Якось, глузуючи, мовить становий: - Другим, бач, помагаєте позви всякі складати, а нам і не хочете у помочі стати (Панас Мирний); Судовий екзекутор почав спроквола читати урядову формулу, а далі викрикувати імена вірителів, котрих претензії були вписані на гіпотеці князівських дібр (І. Франко).

СКА́РГА (заява з приводу незаконних або неправильних дій кого-небудь), ПРЕТЕ́НЗІЯ, СУПЛІ́КАзаст., ЗАЖА́ЛЕННЯдіал.Треба викласти наслідки обслідування з приводу однієї з заплутаних скарг (З. Тулуб); - Дайте книгу скарг, я подяку вам запишу. - Не до нас, до начальника робпостачу всі претензії, - відсікає йому друга кухарка (О. Гончар); - Це його діло! Це він вчинив мені капость!.. Він послав на мене супліку (І. Нечуй-Левицький).