поінтересуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | поінтересува́тися, поінтересува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поінтересу́ймося, поінтересу́ймось | |
| 2 особа | поінтересу́йся, поінтересу́йсь | поінтересу́йтеся, поінтересу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поінтересу́юся, поінтересу́юсь | поінтересу́ємося, поінтересу́ємось, поінтересу́ємся |
| 2 особа | поінтересу́єшся | поінтересу́єтеся, поінтересу́єтесь |
| 3 особа | поінтересу́ється | поінтересу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поінтересува́вся, поінтересува́всь | поінтересува́лися, поінтересува́лись |
| жін.р. | поінтересува́лася, поінтересува́лась | |
| сер.р. | поінтересува́лося, поінтересува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поінтересува́вшись | ||