поязичитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | поязи́читися, поязи́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поязи́чмося, поязи́чмось | |
| 2 особа | поязи́чся | поязи́чтеся, поязи́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поязи́чуся, поязи́чусь | поязи́чимося, поязи́чимось, поязи́чимся |
| 2 особа | поязи́чишся | поязи́читеся, поязи́читесь |
| 3 особа | поязи́читься | поязи́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поязи́чився, поязи́чивсь | поязи́чилися, поязи́чились |
| жін.р. | поязи́чилася, поязи́чилась | |
| сер.р. | поязи́чилося, поязи́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поязи́чившись | ||