поухилятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | поухиля́тися, поухиля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поухиля́ймося, поухиля́ймось | |
| 2 особа | поухиля́йся, поухиля́йсь | поухиля́йтеся, поухиля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поухиля́юся, поухиля́юсь | поухиля́ємося, поухиля́ємось, поухиля́ємся |
| 2 особа | поухиля́єшся | поухиля́єтеся, поухиля́єтесь |
| 3 особа | поухиля́ється | поухиля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поухиля́вся, поухиля́всь | поухиля́лися, поухиля́лись |
| жін.р. | поухиля́лася, поухиля́лась | |
| сер.р. | поухиля́лося, поухиля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поухиля́вшись | ||