поуточнювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | поуто́чнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поуто́чнюймо | |
| 2 особа | поуто́чнюй | поуто́чнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поуто́чнюю | поуто́чнюємо, поуто́чнюєм |
| 2 особа | поуто́чнюєш | поуто́чнюєте |
| 3 особа | поуто́чнює | поуто́чнюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поуто́чнював | поуто́чнювали |
| жін.р. | поуто́чнювала | |
| сер.р. | поуто́чнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поуто́чнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| поуто́чнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| поуто́чнювавши | ||