поутверджувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | поутве́рджувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поутве́рджуймо | |
| 2 особа | поутве́рджуй | поутве́рджуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поутве́рджую | поутве́рджуємо, поутве́рджуєм |
| 2 особа | поутве́рджуєш | поутве́рджуєте |
| 3 особа | поутве́рджує | поутве́рджують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поутве́рджував | поутве́рджували |
| жін.р. | поутве́рджувала | |
| сер.р. | поутве́рджувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поутве́рджуваний | ||
| Безособова форма | ||
| поутве́рджувано | ||
| Дієприслівник | ||
| поутве́рджувавши | ||