потуречувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | потуре́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | потуре́чуймо | |
| 2 особа | потуре́чуй | потуре́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потуре́чуватиму | потуре́чуватимемо, потуре́чуватимем |
| 2 особа | потуре́чуватимеш | потуре́чуватимете |
| 3 особа | потуре́чуватиме | потуре́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потуре́чую | потуре́чуємо, потуре́чуєм |
| 2 особа | потуре́чуєш | потуре́чуєте |
| 3 особа | потуре́чує | потуре́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| потуре́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | потуре́чував | потуре́чували |
| жін. р. | потуре́чувала | |
| сер. р. | потуре́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| потуре́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| потуре́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| потуре́чувавши | ||