-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний потво́ра потво́ри
родовий потво́ри потво́р
давальний потво́рі потво́рам
знахідний потво́ру потво́р
орудний потво́рою потво́рами
місцевий на/у потво́рі на/у потво́рах
кличний потво́ро потво́ри

Словник синонімів

НЕДО́ЛЮДОКзневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮДзневажл., лайл.,НЕ́ЛЮДперев. мн., зневажл.,БУЗУВІ́Рлайл.,ПОТВО́РАзневажл.,ВИ́РОДОКзневажл., лайл.,ДЕГЕНЕРА́Тзневажл., ПО́КРУЧзневажл., ВИ́ЛУПОКзневажл., лайл.,НЕДОНО́СОКзневажл., лайл.,ГИ́ЦЕЛЬлайл.,І́РОДлайл.,ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬзневажл., лайл.; ЗВІРзневажл., ЗВІРЮ́ГА[ЗВІРЮ́КА]підсил. лайл.,ЛЮДОЇ́Дпідсил. зневажл.,ЛЮДОЖЕ́Рпідсил. зневажл.,КАНІБА́Лпідсил. зневажл. (про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства); ТВАРИ́НАзневажл., лайл.,ТВАРЮ́КАпідсил.зневажл., лайл.,ХУДО́БАзневажл., лайл.,ХУДО́БИНАзневажл., лайл.,СКОТИ́НАзневажл., лайл.,СКОТИНЯ́КА[СКОТИНЮ́КА]підсил.зневажл., лайл.,БИ́ДЛОзневажл., лайл.,ТВАРзаст. зневажл., лайл. (про грубу, жорстоку або підлу, морально низьку людину). Фашисти уявлялися страхітливими недолюдками, що з’явилися з якогось потойбічного світу, світу мороку, зла і злочинів... (Я. Гримайло); - Ага, ви гадаєте, погані недолюдки, що ми вам скоримось, повіримо, що ви тут навіки? (О. Іваненко); Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); - Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! - заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах); - Нелегко, видно, було і їй тут, Європі. Розтерзали бузувіри, назнущалися... (О. Гончар); Гукнув він: - Стій! - І цю гадюку, потвору в золоті й духах, урятував... (В. Сосюра); - Та хіба ж то люди, Докіє? То виродки, - заспокоювала Христя (В. Кучер); Хотілось підійти ближче до столу, взяти за комір цього панського недоноска і випхнути за вікно (П. Кочура); Спробував з вартовим заговорити ..Мовчить, собака, ніби й не чує. "Еге, - думаю, - доброго гицеля поставили" (Ю. Збанацький); - Вперед!.. - рвався Опара. - ..Коли багнетом іродів! (Я. Качура); - Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці [німецькі окупанти] - ґут! (Остап Вишня); Вони [загарбники] до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (М. Бажан); - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (М. Коцюбинський); Гоголь гарячково обдумує: яку неприємність директор і ці канібали готують Миколі Григоровичу?.. (О. Полторацький); Щодня п’яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський); - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? (Григорій Тютюнник); Вона допевнилася, що її муж - скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Лесь Мартович). - Пор. мучи́тель, негі́дник.
ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКОрозм., ЧУДО́ВИЩЕрозм. рідше,МОНСТРкнижн.,ПРОЧВА́РАзаст.Серед білого дня на очах у селян невідома потвора хапала цих жовтодзьобих птахів і тягла їх на дно (О. Донченко); Очей почвари не міг Іван добачити, бо вони були заховані під довжелезними, навислими віями з товстої кори (І. Франко); Заблищали вікна у тюрмі, мов окате страховище сотню очей визвірило (Панас Мирний); Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами (О. Полторацький); Раз пішов я на отаву І наткнувся на прояву: Довга-довга і страшенна, Мов гадюка здоровенна, Голова десь за горами, Ноги вперлись між лісами (Л. Глібов); Наповзала [ніч] з усіх боків, як ті видива-чудовиська, потвори з давно забутих наївних дитячих казок (І. Багряний); Здавалося, що там, на дні сеї дикої глибини виє щось.. І от почне зараз вилізати смердюче хвостате чудовище (Г. Хоткевич); Хто він - морський змій?Казкова тварина чи океанський монстр, що існує насправді? (з журналу); [Хор:] Котра, скажи, ти З Форкіса дочок? Бо добре бачу вже - Ти з його роду. Мабуть, одна з Грай хмуровидих, Що вживають по черзі вдвох Одне око й один зуб, - Жаховиті прочвари! (переклад М. Лукаша).
ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́розм.,ШЕРЕ́ПАрозм.,ПОТОРО́ЧАрозм., ОПУ́ДАЛОзневажл.,МА́ВПАзневажл.,МАЦАПУ́РАзневажл.,ЧУПЕРА́ДЛОзневажл.,СТРАШКО́зневажл.Йшов він повз страшних потвор у лахміттях, у виразках, з незрячими очима (О. Іваненко); [Темничний вартовий:] Се знов оцей скажений?Ти будеш тихо?Проклята почваро! (Леся Українка); Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (І. Нечуй-Левицький); З себе був [прохожий] така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (А. Свидницький); [Печариця:] Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу!І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний); - Подивися, якою поторочею зробила вона [швачка] мене: тут висить, у грудях перетягла... (Л. Яновська); Увійшло якесь опудало. На голову насунув кобеняк, тілько очі видно, а сам у широкій семрязі; на спині чималий горб (П. Куліш); Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький); [Марк:] Хіба ж така мацапура, як я, може подобатися прекрасним паннам? (Я. Мамонтов); - Давайте я вам зроблю модну зачіску!І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла [панна Мося] мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чуперадло (Ірина Вільде).