постулюватися 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(позакриватися)

Словник відмінків

Інфінітив посту́люватися, посту́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа посту́люється посту́люються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. посту́лювався, посту́лювавсь посту́лювалися, посту́лювались
жін.р. посту́лювалася, посту́лювалась
сер.р. посту́лювалося, посту́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
посту́лювавшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(прийматися як постулат)

Словник відмінків

Інфінітив посту́люватися, посту́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа посту́люється посту́люються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. посту́лювався, посту́лювавсь посту́лювалися, посту́лювались
жін.р. посту́лювалася, посту́лювалась
сер.р. посту́лювалося, посту́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
посту́лювавшись

Словник відмінків

Інфінітив постулюва́тися, постулюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа постулюва́тиметься постулюва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа постулю́ється постулю́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
постулю́ючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. постулюва́вся, постулюва́всь постулюва́лися, постулюва́лись
жін. р. постулюва́лася, постулюва́лась
сер. р. постулюва́лося, постулюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
постулюва́вшись