посолити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | посоли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посолі́мо, посолі́м | |
| 2 особа | посоли́ | посолі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посолю́ | посо́лимо, посо́лим |
| 2 особа | посо́лиш | посо́лите |
| 3 особа | посо́лить | посо́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посоли́в | посоли́ли |
| жін.р. | посоли́ла | |
| сер.р. | посоли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| посо́лений | ||
| Безособова форма | ||
| посо́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| посоли́вши | ||