пооповіщати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | пооповіща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пооповіща́ймо | |
| 2 особа | пооповіща́й | пооповіща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пооповіща́ю | пооповіща́ємо, пооповіща́єм |
| 2 особа | пооповіща́єш | пооповіща́єте |
| 3 особа | пооповіща́є | пооповіща́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пооповіща́в | пооповіща́ли |
| жін.р. | пооповіща́ла | |
| сер.р. | пооповіща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пооповіща́вши | ||