понамочувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | понамо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понамо́чуймо | |
| 2 особа | понамо́чуй | понамо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понамо́чую | понамо́чуємо, понамо́чуєм |
| 2 особа | понамо́чуєш | понамо́чуєте |
| 3 особа | понамо́чує | понамо́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понамо́чував | понамо́чували |
| жін.р. | понамо́чувала | |
| сер.р. | понамо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понамо́чувавши | ||