полюбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | полюбува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | полюбу́ймо | |
2 особа | полюбу́й | полюбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | полюбу́ю | полюбу́ємо, полюбу́єм |
2 особа | полюбу́єш | полюбу́єте |
3 особа | полюбу́є | полюбу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | полюбува́в | полюбува́ли |
жін.р. | полюбува́ла | |
сер.р. | полюбува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
полюбо́ваний | ||
Безособова форма | ||
полюбо́вано | ||
Дієприслівник | ||
полюбува́вши |