-1-
іменник жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний полюбо́вниця полюбо́вниці
родовий полюбо́вниці полюбо́вниць
давальний полюбо́вниці полюбо́вницям
знахідний полюбо́вницю полюбо́вниць
орудний полюбо́вницею полюбо́вницями
місцевий на/у полюбо́вниці на/у полюбо́вницях
кличний полюбо́внице полюбо́вниці

Словник синонімів

КОХА́НКА (жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв’язку з чоловіком), ЛЮ́БКАрозм., ПОЛЮБО́ВНИЦЯрозм., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́СКАдіал.Став вимагати [пан], щоб малював його утриманок, яких було... Ат, що лічити чужих коханок!.. (Вас. Шевчук); А по селу пішла неслава Правдива і тому страшна. Отак мене взяла смаглява Газдиня, любка і... жона (Д. Павличко); - Хочете мене любити, любіть мене й ходіть до мене.. А оповістити себе вселюдно вашею полюбовницею я не хочу (І. Нечуй-Левицький); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); Марусяк відчував осібний якийсь присмак, що от, мовляв, маючи там десь попадю - не кого-небудь! - все ж іде до другої любаски (Г. Хоткевич).