-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив полюбля́тися, полюбля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа полюбля́тиметься полюбля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа полюбля́ється полюбля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
полюбля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. полюбля́вся, полюбля́всь полюбля́лися, полюбля́лись
жін. р. полюбля́лася, полюбля́лась
сер. р. полюбля́лося, полюбля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
полюбля́вшись

Словник синонімів

ПОДО́БАТИСЯ (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму-небудь смаку), ІМПОНУВА́ТИ, ПОЛЮБЛЯ́ТИСЯрозм.,ЛЮБИ́ТИСЯрозм. - Док.: сподо́батися, заімпонува́ти, полюби́тися, приглянутисярозм.пригля́дітися[пригле́дітися]розм.Що мені найбільше подобається в дядькові - так то той парубоцький, палкий вогонь, котрий так іграє в його сірих очах (М. Коцюбинський); Становому подобався молодий Чіпчин жеребчик, котрого тесть подарував (Панас Мирний); Ота сила, фізична й інтелігентна, котру замічала Люба, імпонувала їй і разом з тим якось оддаляла її од Корнієвича (Олена Пчілка); Вже не рік вона, не два не бачила сина, Тільки чула - полюбилась Яну Україна (М. Нагнибіда); Качалися вози з гори, На долині стали; Любилися чорні очі, Уже перестали (пісня); Вона не слухала його промови, водила тільки очима, щоби приглянутися панні Броні (Лесь Мартович); Сама [дівчина] уся чепурненька, що пригляділася з усіх (Г. Квітка-Основ’яненко).