ПОДО́БАТИСЯ (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму-небудь смаку), ІМПОНУВА́ТИ, ПОЛЮБЛЯ́ТИСЯрозм.,ЛЮБИ́ТИСЯрозм. - Док.: сподо́батися, заімпонува́ти, полюби́тися, приглянутисярозм.пригля́дітися[пригле́дітися]розм.Що мені найбільше подобається в дядькові - так то той парубоцький, палкий вогонь, котрий так іграє в його сірих очах (М. Коцюбинський); Становому подобався молодий Чіпчин жеребчик, котрого тесть подарував (Панас Мирний); Ота сила, фізична й інтелігентна, котру замічала Люба, імпонувала їй і разом з тим якось оддаляла її од Корнієвича (Олена Пчілка); Вже не рік вона, не два не бачила сина, Тільки чула - полюбилась Яну Україна (М. Нагнибіда); Качалися вози з гори, На долині стали; Любилися чорні очі, Уже перестали (пісня); Вона не слухала його промови, водила тільки очима, щоби приглянутися панні Броні (Лесь Мартович); Сама [дівчина] уся чепурненька, що пригляділася з усіх (Г. Квітка-Основ’яненко).