ЛЮБИ́ТИ (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), ЖА́ЛУВАТИ, ДИ́ХАТИким, чим,КОХА́ТИрідко,ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм.,ДОЛЮ́БЛЮВАТИрозм.,ДОЛЮБЛЯ́ТИрозм.; ОБО́ЖНЮВАТИ, ОБО́ЖУВАТИ, БОГОТВОРИ́ТИ, БОЖЕСТВИ́ТИрідше (надмірно захоплюватися ким, схилятися перед ким-небудь). Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Смішно сказати, але він мало не як дівчина любив свого Тимофія, тягнувся до цього русявого мовчазного красеня з сумовитими очима (М. Стельмах); Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших (Марко Вовчок); [Хома:] Я тебе одну кохаю, тобою дишу!.. (М. Кропивницький); Добра донька дуже кохала свого батька (М. Коцюбинський); Може, саме тому й полюбляв кмітливого Онисифора. Часто слухав Данило його літописні записи (А. Хижняк); Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка непокірлива; не долюбляла й вона його - обопільно (Марко Вовчок); Талановиту молодь він [Кропивницький] обожнював (із мемуарів); Ольжині товаришки.. обожували Ольгу (І. Нечуй-Левицький); Хлопчик боготворив Буслая [голову колгоспу] (В. Москалець); Шевченко, якого вона [Леся Українка] божествила, .. мав на неї безпосередній стилістичний вплив (М. Рильський).

ЛЮБИ́ТИ (мати нахил, потяг до чого-небудь), ПОЛЮБЛЯ́ТИрозм.,ДОЛЮ́БЛЮВАТИрозм.,ДОЛЮБЛЯ́ТИрозм.,ЗАЛЮ́БЛЮВАТИрозм. рідше,ЗАЛЮБЛЯ́ТИрозм. рідше.Я дуже люблю малювати (Ю. Яновський); Ось на лавочці сидить пишнокоса дівчина.. Учениця, що полюбляє писати вірші (В. Дарда); Теодосій часто проходив повз собор, та не було нагоди всередину заглянути, бо не дуже долюблював він вистоювати служби церковні (А. Хижняк).