ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ[УБАЧА́ТИСЯ]розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯрідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МАЙОРІ́ТИ, МА́ЯТИ, МЕРЕХТІ́ТИ, БОВВАНІ́ТИ, ДАЛЕНІ́ТИ, МАНЯ́ЧИТИрозм. рідко,МАНЯЧІ́ТИрозм. рідко, МРЯЧИ́ТИдіал. (бути видним здалеку, невиразно); ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЗИРА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ВИКА́ЗУВАТИСЯрозм. рідко (бути видним з-за чогось, з-під чогось, із-поміж чогось); ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОГЛЯДА́ТИСЯрідше, ПРОЗИРА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯрідше,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯрідше,ВИСКА́ЛЮВАТИСЯрозм., СКА́ЛИТИСЯрозм. рідко (крізь щось); ВИСТУПА́ТИз чого,ПРОСТУПА́ТИз чого, крізь що,ВИТИКА́ТИСЯз чого, з-під чого (трохи, частково бути, ставати видним); ПОЛИ́СКУВАТИ (виділяючись блиском);СВІТИ́ТИ, СВІТИ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ (бути видним крізь що-небудь, між чим-небудь і т. ін.). - Док.: позна́читися, ви́малюватися, ви́рисуватися, ви́карбуватися, помая́чи́ти, поманячі́ти, помаячі́ти, ви́глянути, ви́зирнути, показа́тися, прогля́нути, прозирну́ти, прорі́затися, ви́скалитися, ви́ступити, проступи́ти, ви́ткнутися. За вигоном, край села, виднілось друге село (М. Коцюбинський); У траві ледь-ледь виднів залишений колесами слід (Ю. Мушкетик); Вже поблизу в пітьмі позначається берег Цірцеї (М. Зеров); На цвинтарі росли високі дерева, .. крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Марко Вовчок); Попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників (Григорій Тютюнник); З туману, справді, вже вирисовувався Переяслав (О. Іваненко); На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин); На зеленій.. хатині.. яскраво красувалася вивіска (П. Козланюк); Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); [Філемон:] Море синьою стягою ледве мріється здаля (переклад М. Лукаша); У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький); Гостроверхі шапки маячіли здалека.. Це були татари (Б. Грінченко); Над лісом, що майорів півколом, небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде); Ліворуч мерехтів на вершку могили мурований стовп (Юліан Опільський); Безлюдний пляж. І лише дві постаті бовваніють удалині (А. Головко); Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк); На долині манячіли.. намети (І. Нечуй-Левицький); Назустріч мені поспішали з базу жінки.., з їх кошиків виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський); Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б. Грінченко); На тлі.. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); А з долини церква виказувалась в садку (А. Свидницький); З ранкового туману подекуди проглядали густі віти дерев, кручі (І. Ле); Дорога проглядалась у бінокль верстов на п’ять (П. Панч); Між верхівками дерев сірими плямами прозирало небо (П. Кучера); Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський); А над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко); - А наші черевики, - вигукнув Михайло, - черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! (П. Загребельний); Вдалині вже неясно виступало з імли підніжжя могутнього гірського кряжа (З. Тулуб); Вдалині.. виднілися довжанські ліси, а ближче з густих чагарів проступало білими хатами село Ступки (Григорій Тютюнник); Ліворуч, з-за далеких горбів, витикається високий.. димар цукроварні (В. Козаченко); Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко); Вже крізь віти світяться вогні (В. Сосюра); Будівля.. просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань (Ю. Смолич); Руїни просвічувалися крізь густе плетиво обгорілих садів (В. Кучер). - Пор. 1. ви́дний.

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо - ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, СПОСТЕРІГА́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ЧИТА́ТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОЧУВА́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ[ПРОМІНИ́ТИСЯ] (про радість, любов і т.ін. - у погляді, усмішці); ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯрідко (про здібності, талант і т. ін.). - Док.: ви́явитися, прояви́тися, ви́разитися, показа́тися, проби́тися, прогля́нути, проступи́ти, проки́нутися, просну́тися, прозирну́ти, позначи́тися, розкри́тися, відби́тися, відчу́тися, почу́тися, прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще [Миколай з Параскою], але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором’язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); - В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді [Оксани] сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев’ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).

ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (мати певний вплив на кого-, що-небудь),ДІ́ЯТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯна кому-чому,ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ. - Док.: впли́нути[упли́нути], поді́яти, позначи́тися, відгукну́тися, відби́тися. Ніколи не думав.. що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (І. Гончаренко); Стала [Варвара] похитувати ванночку, щоб розчин швидше подіяв на світлочутливий папір (Л. Первомайський); Засуха позначилася на врожайності; Пішла ворожнеча між старим і новим. Та ворожнеча і те змагання одгукнулися не в одному тільки чиновному стані... одгукнулися й у сім’ї (Панас Мирний). - Пор. вплив.

НАМІЧА́ТИСЯ (ставати видимим, помітним при наближенні, посиленні освітлення тощо; діставати чіткість, виразність контурів, ставати яснішим, набирати певної форми тощо), ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ОКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ВИСТУПА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ВИРИСО́ВУВАТИСЯрідше (ставати яснішим, чіткішим, виразнішим - на якомусь темному тлі, в тумані тощо). - Док.: намі́титися, позна́чи́тися, ви́малюватися, окре́слитися, ви́ступити, проступи́ти, накре́слитися, ви́рисуватися. Ледь-ледь намітився ранок (В. Земляк); Зрештою довгождане сонце позначилося за білою запоною каламутно-світляною плямою (І. Волошин); Був [бик] як литий. А тепер - осягнути не сила - схудла шия, позначилися ребра... (К. Гордієнко); Зійшов місяць... Виразніше вималювались на фоні неба дерева та будівлі (Д. Ткач); В темряві неясно окреслилися коні, дві чоловічі постаті (М. Стельмах); Досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима, і всі речі Почнуть із темряви помалу виступати (Леся Українка); Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети (П. Панч); Вже третій день над степом вдалині накреслювалася на небі легка смуга напівпрозорих хмар (З. Тулуб); Світає. Все ясніше вирисовуються грізні деталі лінкорів (О. Корнійчук).

НАМІЧА́ТИСЯ (про подію, явище, почуття і т. ін. - визначатися в загальних рисах, з’являтися в перспективі, неясно, невиразно розпочинатися), ПОЗНАЧА́ТИСЯ, НАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм. - Док.: намі́титися, позна́чи́тися, наклю́нутися. - Вже намітився глибокий конфлікт між нею і класом (О. Донченко); У взаємовідносинах між шефом і підлеглими позначилася нова віха (Ірина Вільде); - А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? (О. Гончар).