позмочувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | позмо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позмо́чуймо | |
| 2 особа | позмо́чуй | позмо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позмо́чую | позмо́чуємо, позмо́чуєм |
| 2 особа | позмо́чуєш | позмо́чуєте |
| 3 особа | позмо́чує | позмо́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позмо́чував | позмо́чували |
| жін.р. | позмо́чувала | |
| сер.р. | позмо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позмо́чувавши | ||