-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Поже́жа  
родовий Поже́жі  
давальний Поже́жі  
знахідний Поже́жу  
орудний Поже́жею  
місцевий на/у Поже́жі  
кличний Поже́же*  
відмінок однина множина
називний поже́жа поже́жі
родовий поже́жі поже́ж
давальний поже́жі поже́жам
знахідний поже́жу поже́жі
орудний поже́жею поже́жами
місцевий на/у поже́жі на/у поже́жах
кличний поже́же* поже́жі*

Словник синонімів

ПОЖЕ́ЖА (полум’я, яке охоплює і знищує щось; горіння, знищення вогнем чогось), ПОЖА́Ррідше, ЧЕРВО́НИЙ ПІ́ВЕНЬрозм.,ПОЖО́ГАдіал.У полум’ї корчився хутір... Стліли в пожежі комори, скирти (О. Олесь); Села небо засмалили пожарами та розхристались риданням (Т. Осьмачка); - Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); Міст мав стояти будь-якою ціною, його треба було вберігати і від ворогів, і від пожоги, і від бурі, і від криги, і від снігів (П. Загребельний).
ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙрідше.З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Гончар). - Пор. 1. поже́жа.
ПРИ́СТРАСТЬ (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), ПАЛ, ГОРІ́ННЯ, ЖАР, ЖАГА́, ВОГО́НЬ, ПОЖЕ́ЖА, КИПІ́ННЯ, ЗАГА́РАдіал.Коли юрби всідали, стояв на дворі й на сходах лемент і ще тримався перші хвилини й у вагоні. А потім наставала тиша. Пристрасті гасли, голоси притихали до шепоту (І. Багряний); Денис говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням, що молода дівчина і стривожилась, і трохи злякалась (І. Нечуй-Левицький); Перше кохання, перше горіння, В кожного в серці ти є... Я із нетлінного виклав каміння Перше кохання своє (М. Нагнибіда); Ехо, німфа безсонна, блукала по луках Пенея. Феб, як побачив її, жаром до неї зайнявсь (переклад М. Зерова); Велику жагу він мав до того вчення, та що вдієш? (Панас Мирний); [Кречет:] Не знаєш ти про мої безсонні ночі... Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми... (О. Корнійчук); Здивований вчений ніяк не міг зрозуміти, як це з такої дослідницької, зовсім наукової доповіді спалахнула така пожежа пристрастей (Д. Бузько); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (О. Ільченко); Корнієвич притиснув руку дівчини до уст так міцно, з такою загарою (Олена Пчілка).

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати. В усі боки, в різних напрямках. — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський).

як (мов, ні́би і т. ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т. ін. 1. Дуже швидко. Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно, тому й поспішав мов на пожежу, щоб не дати очуматись законовчителю (О. Добровольський); — Голуб жінку б’є! — дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу (Панас Мирний); Замполіт послав ординарця покликати сюди Сперанського. Ад’ютант пробіг як на пожар, важко брязкаючи блискучими трофейними шпорами (О. Гончар).

2. зі сл. крича́ти, склика́ти, ударя́ти і т. ін. Дуже голосно. Обертався [Мемет] на всі сторони і скликав як на пожежу: — Усеїн! .. Места-фа-а-а!.. (М. Коцюбинський); Ось стоїть він [Петро Синичка] напідпитку На порозі гуртожитку І кричить мов на пожар: “Я вибійник! Я шахтар!” (С. Олійник).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру). Зруйнований, занедбаний. [Семен Мельниченко:] Я покинув тебе [країну] ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Поже́жа  
родовий Поже́жі  
давальний Поже́жі  
знахідний Поже́жу  
орудний Поже́жею  
місцевий на/у Поже́жі  
кличний Поже́же*  
відмінок однина множина
називний поже́жа поже́жі
родовий поже́жі поже́ж
давальний поже́жі поже́жам
знахідний поже́жу поже́жі
орудний поже́жею поже́жами
місцевий на/у поже́жі на/у поже́жах
кличний поже́же* поже́жі*

Словник синонімів

ПОЖЕ́ЖА (полум’я, яке охоплює і знищує щось; горіння, знищення вогнем чогось), ПОЖА́Ррідше, ЧЕРВО́НИЙ ПІ́ВЕНЬрозм.,ПОЖО́ГАдіал.У полум’ї корчився хутір... Стліли в пожежі комори, скирти (О. Олесь); Села небо засмалили пожарами та розхристались риданням (Т. Осьмачка); - Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); Міст мав стояти будь-якою ціною, його треба було вберігати і від ворогів, і від пожоги, і від бурі, і від криги, і від снігів (П. Загребельний).
ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙрідше.З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Гончар). - Пор. 1. поже́жа.
ПРИ́СТРАСТЬ (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), ПАЛ, ГОРІ́ННЯ, ЖАР, ЖАГА́, ВОГО́НЬ, ПОЖЕ́ЖА, КИПІ́ННЯ, ЗАГА́РАдіал.Коли юрби всідали, стояв на дворі й на сходах лемент і ще тримався перші хвилини й у вагоні. А потім наставала тиша. Пристрасті гасли, голоси притихали до шепоту (І. Багряний); Денис говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням, що молода дівчина і стривожилась, і трохи злякалась (І. Нечуй-Левицький); Перше кохання, перше горіння, В кожного в серці ти є... Я із нетлінного виклав каміння Перше кохання своє (М. Нагнибіда); Ехо, німфа безсонна, блукала по луках Пенея. Феб, як побачив її, жаром до неї зайнявсь (переклад М. Зерова); Велику жагу він мав до того вчення, та що вдієш? (Панас Мирний); [Кречет:] Не знаєш ти про мої безсонні ночі... Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми... (О. Корнійчук); Здивований вчений ніяк не міг зрозуміти, як це з такої дослідницької, зовсім наукової доповіді спалахнула така пожежа пристрастей (Д. Бузько); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (О. Ільченко); Корнієвич притиснув руку дівчини до уст так міцно, з такою загарою (Олена Пчілка).

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати. В усі боки, в різних напрямках. — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський).

як (мов, ні́би і т. ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т. ін. 1. Дуже швидко. Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно, тому й поспішав мов на пожежу, щоб не дати очуматись законовчителю (О. Добровольський); — Голуб жінку б’є! — дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу (Панас Мирний); Замполіт послав ординарця покликати сюди Сперанського. Ад’ютант пробіг як на пожар, важко брязкаючи блискучими трофейними шпорами (О. Гончар).

2. зі сл. крича́ти, склика́ти, ударя́ти і т. ін. Дуже голосно. Обертався [Мемет] на всі сторони і скликав як на пожежу: — Усеїн! .. Места-фа-а-а!.. (М. Коцюбинський); Ось стоїть він [Петро Синичка] напідпитку На порозі гуртожитку І кричить мов на пожар: “Я вибійник! Я шахтар!” (С. Олійник).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру). Зруйнований, занедбаний. [Семен Мельниченко:] Я покинув тебе [країну] ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький).