бу́́ти на побіге́́ньках. 1. у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб). служи́́ти на побіге́́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко).
2. Виконувати нескладну роботу. [Кирило:] Спершу крамницю мив [Храпко] та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний).