КРАСУВА́ТИСЯ (вабити зір, виділятися красою), ВИКРАША́ТИСЯрозм.,КРАСУВА́ТИрозм., КРАСІ́ТИрозм.; ПИША́ТИСЯ, ПИША́ТИзаст.,ПИШНІ́ТИдіал.,ПИШНІ́ТИСЯдіал. (мати надзвичайно привабливий вигляд). - Док.: закрасува́тися, запиша́тися. Мовчки красується квітка лілеї (А. Кримський); Вийдемо надвечір з Марією в поле, станемо на стежині посеред шумної пшениці, посеред кукурудзи: викрашається наша нивка (І. Муратов); Так сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують ставні (Леся Українка); Тобі на втіху - так, тобі самому, - Воркують горлиці в гаю старому, Коли надвечір сунеш у луги, Що сонячно красіють навкруги Твоєї обімшілої держави (В. Мисик); Пишається проти сонця гай (С. Васильченко).