БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬпідсил.,ЩЕДРО́ТАпідсил.,ЩЕДРО́ТИмн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Сонце зайде за хмару, і з усієї пишноти літнього дня, з усього багатства світла і кольорів лишиться лише стільки, щоб золотим сяєвом обілляти крайчики важких хмар (І. Франко); У сотах пахне дивне поле, І щедрість лісу, й сила трав (М. Стельмах); Ні, ні, судьба не обділила, Мене нічим не обійшла. Ані щедротою здоров’я, Ні тою першою любов’ю, Що не зустріну в інший час (А. Малишко); Безкраї степи дихали на них пишністю півдня, ароматом нових далеких походів (О. Гончар).

БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬрозм.,РО́ЗКІШпідсил.,ПИ́ШНІСТЬпідсил., ПИШНО́ТАпідсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект). Треба ж порозкошуватися, показатися перед світом в усвій своїй красі, блиснути шитвом киптарів, багатством ременів, сипнути сороківцями (Г. Хоткевич); - Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (І. Нечуй-Левицький); Окреме приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (І. Кочерга); Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю (Л. Дмитерко). - Пор. 3. блиск.