-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пихону́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пихоні́мо, пихоні́м
2 особа пихони́ пихоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пихону́ пихонемо́, пихоне́м
2 особа пихоне́ш пихонете́
3 особа пихоне́ пихону́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. пихону́в пихону́ли
жін.р. пихону́ла
сер.р. пихону́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пихону́вши

Словник синонімів

ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИдіал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.чмихнути, сопну́ти, са́пнути, сапону́типідсил.фу́кнути. Взявши до рук портфель.., довго відмикав [Ясновський] його маленьким ключиком, невміло порався із замочком, пихкав і сердився (О. Полторацький); Малий так старався, так пихтів, тягаючи за ними крейду або віхтик, що цілком заслуговував бути повноправним членом їхнього товариства (О. Іваненко); Федорові очі зблискували гнівом, він чмихав і сопів на всю учительську (Ю. Збанацький); Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Словник Б. Грінченка); Всі посідали й тільки сопли та обтирали піт з лиця (І. НечуйЛевицький); Борис йшов звільна, важко дихаючи та сапаючи (І. Франко); За стіною знову тяжко сапонуло кілька раз, і в отворі дверей появилася бугаяча морда (Григорій Тютюнник); Аж ось і підмайстер підійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко).
ПИ́ХКАТИ (про механізми - випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил.,ПА́ХКАТИ, ПАХКОТІ́ТИпідсил., ЧАХКАТИ[ЧОХКАТИ], ЧАХКОТІ́ТИпідсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИпідсил.; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИдіал. (із свистячими звуками). - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хкнути, чахну́ти, чми́хнути, сопну́ти, са́пнути, фу́кнути. Паровоз зупинився, сердито пихкаючи і шиплячи білими струменями пари (П. Автомонов); Поїзд не мчав - гойдався на хистких шпалах, заспано пихтів, минаючи прикарпатські смерекові ліси (Р. Іваничук); Паровози пихкотіли, видихаючи на рейки білу пару (М. Томчаній); Невеличкий пароплав-буксир пахкав густим чорним димом, задихано чмихав і хрипло простуджено сюрчав (О. Донченко); Пахкотять, пересуваючись рейками, пукаті парові підйомники (Є. Кротевич); Натужно чахкає паровик, викидаючи в боки свистячі гейзери пари (П. Колесник); Чахкотіла, аж гула, молотарка (О. Кундзич); На станції чмихкотіли, буксуючи, і несміливо скрикували в свіжій передранковій темряві паровози (Я. Баш); Важко сопучи та чмихаючи, він [паровоз] ледь-ледь тягнув за собою кілька різношерстних вагонів (Ю. Збанацький); Поїзд уже стишив хід і, густо сапаючи парою, погуркував на полустанку (Є. Гуцало).
ПИ́ХКАТИчим, що, з чого і без додатка (випускати дим при курінні), ПА́ХКАТИ, ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше, ПАХТІ́ТИрідше. - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хнути, па́хкнути. Капітан, сердито пихкаючи люлькою, заходив по каюті (П. Панч); Пихкає дід Лісовик свою люльку (П. Козланюк); Поважні хаджі.. смачно пахкали з люльок (М. Коцюбинський); Сидять над Прутом чумаки, Пихтять із люльок, кашу варять (І. Нехода); Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (М. Чабанівський); Реут довго мовчав, пахтів димом, зривав з цигарки смужки довгого паперу (М. Рудь).
ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИрозм., ШТУРХОНУ́ТИрозм.,ШТУРНУ́ТИрозм.,ПОПХНУ́ТИрозм.,ПИХОНУ́ТИпідсил. розм., ДВИГНУ́ТИ[ДВИ́НУТИ]розм.,ТОРСОНУ́ТИрозм., ТУЗНУ́ТИрозм., СТУСНУ́ТИрозм.,СТУСОНУ́ТИрозм.,ТИ́ЦЬНУТИрозм.,ТУРНУ́ТИрозм.,СУНУ́ТИрозм.,ШТУ́РКНУТИ діал.,ШТОРХНУ́ТИдіал.,ТРУ́ТИТИ діал.,ПОТРУ́ТИТИ[ПОТРУ́ЧИТИ]діал.,СОВМАНУ́ТИдіал.;КО́ПНУТИ (ногою); ПІДШТОВХНУ́ТИ, ТОРКНУ́ТИ (злегка); ДОВБОНУ́ТИрозм. (з силою). Хтось жартома штовхнув його, він поточився і наступив Денисові на ногу (Григорій Тютюнник); Обережно натиснула [Леся] клямку і пхнула боком двері (М. Олійник); Голубничий підійшов до дверцят,.. штурхнув чоботом деревину, й дверцята одчинилися (С. Голованівський); Миколка, мабуть, штурхонув брата під бік, бо той залементував (П. Автомонов); Другий бурлака попхнув Василину в плечі (І. Нечуй-Левицький); Як пихоне [дівчина] його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Він не дав мені далі й слова промовити. Як торсоне мене в спину (І. Нечуй-Левицький); Та мене й стуснув у груди (Словник Б. Грінченка); Христя стусонула.. його ногою так, що він, Северко, не торкнувшись лежанки, полетів на долівку (А. Іщук); - А чого приходив цей? .. - не підібравши відповідного зневажливого слова, Янкович тицьнув у бік Аджема (Є. Куртяк); Антосьо схопивсь, стукнув дверцями, турнув кріселко (А. Свидницький); То ти на когось наторкнувсь, то тебе сунули (Марко Вовчок); Отож я.. навчителя то таки ліктем у груди штуркнув (Лесь Мартович); Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила її майже з мужеською силою в груди (О. Кобилянська); Потрутиш панську худобину, Собаку вдариш,.. - Три шкіри спустять гайдуки (І. Франко); Пані тільки ногою мене совманула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести (Марко Вовчок); Сердито копнув [Дем’янчук] ногою матрац (С. Журахович); - Чого ж ти запишалась, як порося на орчику? - підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах); Денис торкнув ліктем Романа. Веселі Денисові очі ніби реготались (І. Нечуй-Левицький); Спасибі йому, не влучив [німець]. Разів скільки довбонув при спині й пішов (І. Ле). - Пор. 2. уда́рити.