КУ́ХОЛЬ (металева, череп’яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НАрозм.,КАРВА́ТКАдіал.,ПИТУ́Ндіал.;КОНО́ВКА[КОНІ́ВКА] (висока, перев. звужена вгорі посудина); КІ́НВА (велика дерев’яна посудина). - А продпункт тут у вас є? - сказав капітан, виходячи з машини. - Добре було б тепер хоч кухоль чаю... (Л. Первомайський); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок); Треба коряк який взяти до рук, Напиться води-джерелівки (І. Франко); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький); Край його на столі люлька і гаманець.. і повна карватка ще торішньої дулівки (Г. Квітка-Основ’яненко); В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна (Ю. Мушкетик); Дівчина.. внесла на таці куманці й карафки з горілками і ковані з срібла коновки (П. Панч); А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Т. Шевченко).