-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пите́ць питці́
родовий питця́ питці́в
давальний питце́ві, питцю́ питця́м
знахідний питця́ питці́в
орудний питце́м питця́ми
місцевий на/у питце́ві, питці́, питцю́ на/у питця́х
кличний питцю́ питці́

Словник синонімів

П’ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К[ПИЯ́КА]розм.,ВИПИВА́КАрозм.,ОПИЯ́КАрозм.,ПРОПИЯ́КАзневажл.,П’ЯНИ́ЧКАзневажл.,П’ЯНИ́ЧЕНЬКАзневажл.,П’ЯНЧУ́ЖКАзневажл.,П’ЯНЮ́ГАлайл.,П’ЯНЧУ́ГАлайл.,П’ЯНДИ́ГАлайл.,ЗАПИЯ́КАрозм. рідше,ПИВОРІ́Ззаст.,ПРОПІ́Йзаст.,ЯРИ́ГАзаст.,ЯРИ́ЖНИКзаст., ЯРИ́ЖКА заст. зневажл.Він виявився п’яницею, та таким, що п’є без просипу (О. Гончар); Він показав на повний келих і жадібно, тремтячими губами, як алкоголік, випив сам, плеснувши зопалу вином собі на жилетку (Л. Смілянський); [Пріська:] Ще гірш серце почало боліти! Він питущий, а як нап’ється, то як звір!.. (М. Кропивницький); Найзапекліші пияки та п’янчуги перед ним смирнішали одразу (О. Гончар); - Я не люблю випивак, Соромно і бридко дивитися на п’яного (П. Кочура); - З якої ласки не спати мені по ночах, щоб який опияка, підкравшись, не злякав гетьманської молодої? (П. Куліш); Тільки що не найгірші пропияки випивали з ним разом після [получки] (О. Іваненко); А цього п’яничку Федора справді треба в руки взяти.., щоб кинув свою п’яну компанію (Д. Ткач); Писар, здається, нічого собі, добродушний дідок, п’яниченька тільки гіркий: ніс червоний, як буряк (С. Васильченко); Чоловіка її знаю... Так ледачий... п’янчужка був... (Панас Мирний); А горілку пити, гуляти - Махамед усім п’янюгам привід дає! (Панас Мирний); [Гаврило:] Воно б не шкодило запияк замикати. [Конон:] Замикають, та не помага (М. Кропивницький); [Шкварковський:] Певно, скиталець із бурси, пиворіз голодний (І. Карпенко-Карий); Ой, пропою, пропою, Пропала я з тобою (пісня); Там правив каюком Тигренко, Із Стехівки то шинкаренко, І віз з собою сто яриг (І. Котляревський); - Ярижник старий! - презирливо цідить Варвара (М. Стельмах).