-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пита́ння пита́ння
родовий пита́ння пита́нь
давальний пита́нню пита́нням
знахідний пита́ння пита́ння
орудний пита́нням пита́ннями
місцевий на/у пита́нні, пита́нню на/у пита́ннях
кличний пита́ння* пита́ння*

Словник синонімів

ЗАПИТА́ННЯ (звертання до кого-небудь з метою з’ясування чогось), ПИТА́ННЯ, ЗА́ПИТрідко.Другого дня суду Грибовський відповідає на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішністю (О. Довженко); За кілька хвилин вона вже засипала Раїсу безладними питаннями (М. Коцюбинський); В очах б’ється тривога. На вустах німий запит: "Чи ждала?" (І. Цюпа).
ПИТА́ННЯяке, про кого-що (те, що вимагає уваги, обговорення, розв’язання тощо), КВЕ́СТІЯ яка, книжн., ПРОБЛЕ́МАяка, чого (складне). Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв’язки "Слова" з народнопоетичною творчістю (М. Рильський); Вона займалася живо "жіночою квестією", мріяла про цілковиту самостійність (О. Кобилянська); Перед науковою медициною виникають нові проблеми: активна профілактика і лікування старості (з газети).

Словник антонімів

ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДЬ
Звертання до кого-н. з метою з’ясування чогось, питання. Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийого-н. запитання, звертання. 
Запитання додаткове, жартівливе, коротке, ласкаве, наївне, очікуване, перше, письмове, попереднє, правильне, продумане, розумне, складне, усне, хитре, цікаве ~  відповідь блискуча, впевнена, всестороння, вичерпна, жартівлива, змістовна, кваліфікована, конкретна, коротка, наукова, несподівана, письмова, правильна, розумна, усна, щира. Запитання дочки, студента, учителя, учня; до дочки, до студента, до учителя, до учня ~  відповідь дочки, студента, учителя, учня; дочці, студентові, учителеві, учневі. Інтонація, формулювання запитання ~  відповіді. Чекати від кого-н. запитаннявідповіді. Зрозуміти, записати, запропонувати, почути, сформулювати запитання ~  відповідь. Поставити запитання ~ дати відповідь
Всі дивилися на неї з надією, зверталися з запитаннями, і її відповіді заспокоювали (З газет). Хоч цех наш фактично ще не існував, але майбутня слава притягувала до нього безліч метких хлопців, які розносили поміж нас різні анкети і приставали з досить примітивними запитаннями, сподіваючись здивувати людство висновками, виведеними з наших відповідей (П. Загребельний)
Запитувати ~ відповідати, питання ~ відповідь

Словник фразеологізмів

болю́че (го́стре) пита́ння. Назріла, складна для розв’язання проблема. Мені щеміло серце за Жабі .. “Що з нею?” Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній); Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський).

болю́че (го́стре) пита́ння. Назріла, складна для розв’язання проблема. Мені щеміло серце за Жабі .. “Що з нею?” Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній); Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. [Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); [Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. [Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); [Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. [Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); [Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. [Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); [Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).