письменство 1 значень

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний письме́нство  
родовий письме́нства  
давальний письме́нству  
знахідний письме́нство  
орудний письме́нством  
місцевий на/у письме́нстві  
кличний письме́нство*  

Словник синонімів

ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТАрідше, ПИСЬМЕ́НСТВОзаст. - Я навчу тебе грамоти - читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ’яненко); Батько теж був трохи грамотний, - учився колись у дяка, - любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (С. Васильченко); Нащо ж тобі й письменство? Нащо ж ти й читаєш, коли в серце добра не набираєш? (Ганна Барвінок).
ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо!Чи, може, в них [скіфів] така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов’ян ще до прийняття християнства (з газети).
ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́розм., ПИСЬМА́ЦТВОзаст., зневажл. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці - і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).

Словник фразеологізмів

кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Коротич); В “Енеїді” і в “Наталці Полтавці” виразно можна було побачити, як починає формуватися українське красне письменство (Культура сл.).