ПИСА́КАзневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬірон.,БАЗГРА́Чірон., ПИСЬМА́Кзаст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл.,ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.

ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Тзаст., ПИСЬМО́ВЕЦЬзаст., ПИСЬМА́Кзаст.,ПИСА́КАзаст., зневажл.З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко (М. Коцюбинський); [Острожин:] Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка); З усіх руських літератів знає лиш він один [О. Маковей] мене (О. Кобилянська); Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка); - Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (І. Нечуй-Левицький); [Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко).