пирувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив пирува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пиру́ймо
2 особа пиру́й пиру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пирува́тиму пирува́тимемо, пирува́тимем
2 особа пирува́тимеш пирува́тимете
3 особа пирува́тиме пирува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пиру́ю пиру́ємо, пиру́єм
2 особа пиру́єш пиру́єте
3 особа пиру́є пиру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пиру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пирува́в пирува́ли
жін. р. пирува́ла
сер. р. пирува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пирува́вши

Словник синонімів

БЕНКЕТУВА́ТИ (брати участь у бенкеті, гуляти на бенкетах), ПИРУВА́ТИзаст.; ГУЛЯ́ТИ, ПИ́ТИ-ГУЛЯ́ТИпідсил.розм. (брати участь у бучних гулянках). Пани з нудьги бенкетували в своїх пишних наметах (І. Нечуй-Левицький); Олексій же витяг свою люльку, курив по всьому селу і пирував з товариством до пізньої ночі (П. Куліш); Був великий бенкет у предводителя. Настягалось гостей сила. До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Панас Мирний).