пирувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | пирува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | пиру́ймо | |
2 особа | пиру́й | пиру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пирува́тиму | пирува́тимемо, пирува́тимем |
2 особа | пирува́тимеш | пирува́тимете |
3 особа | пирува́тиме | пирува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пиру́ю | пиру́ємо, пиру́єм |
2 особа | пиру́єш | пиру́єте |
3 особа | пиру́є | пиру́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
пиру́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | пирува́в | пирува́ли |
жін. р. | пирува́ла | |
сер. р. | пирува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
пирува́вши |