-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пило́к пилки́
родовий пилку́ пилкі́в
давальний пилку́, пилко́ві пилка́м
знахідний пило́к пилки́
орудний пилко́м пилка́ми
місцевий на/у пилку́, пилко́ві на/у пилка́х
кличний пилку́* пилки́*

Словник синонімів

ПИЛО́К (квіткових рослин), ПИЛрозм.; ПЕРГА́спец. (зібраний бджолами). Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе: - От і дочекалися тієї години, коли бджола - за пергою, а гадюка - за отрутою (М. Стельмах); Чутки пливли, як хмари, самі собою, носились в повітрі, мов пил з квіток в час красування ниви (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. Залишатися без ужитку, не використовуватися. Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Костенко); Результати нелегкої праці геологів припадають пилюкою на полицях (З газети); // Бути забутим, далеким і т. ін. Принесла мені весна Те, що пилом вже припало. Знов земля мені тісна, Знов повітря мені мало (Олександр Олесь). пилко́м припа́сти. І десь за тропою за голубою Дитинство і юність пилком припаде (А. Малишко).

2. Перестати існувати; щезнути, забутися. Було та минуло — вже й порохом припало..,— думав Ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (І. Нечуй-Левицький).

3. Старіючи, ставати кволим, безсилим. Живу… Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (Марко Вовчок).