-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив передиха́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   передиха́ймо
2 особа передиха́й передиха́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа передиха́тиму передиха́тимемо, передиха́тимем
2 особа передиха́тимеш передиха́тимете
3 особа передиха́тиме передиха́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа передиха́ю передиха́ємо, передиха́єм
2 особа передиха́єш передиха́єте
3 особа передиха́є передиха́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
передиха́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. передиха́в передиха́ли
жін. р. передиха́ла
сер. р. передиха́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
передиха́вши

Словник синонімів

ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).
ПЕРЕДИХНУ́ТИ (перевести подих); ПЕРЕСАПНУ́ТИ (важко); ВІДХЛИНУТИ, ВІДХЛИ́ПНУТИ, ВІДХЛИНУТИСЯрозм. (перев. під час плачу, кашлю тощо). - Недок.: передиха́ти[переди́хувати], відхлина́ти, відхли́пувати. Шакір важко закашлявся і довго не міг передихнути (З. Тулуб); Спинивсь [Саїд] і пересапнув (І. Ле); За слізьми не одхлине [Палажка] (Ганна Барвінок); Христя.. не стримувала сліз.. Глибоко відхлипувала та судорожно здригалась (А. Іщук); Як заб’є [кашель] - одхлинутись не можна (Словник Б. Грінченка).